Мы в соцсетях

Заснування міста та викупний договір

Наше місто - Гришино, Постишево, Красноармійськ, Покровськ - має дати, що потребують уточнення. Однією з них є заснування міста 1875 року. Таку дату оприлюднив у 1974 році журналіст-дослідник М.Я. Олійник в історичному нарисі «Красноармійськ», посилаючись на викупний документ між гришинською громадою та Катерининською залізницею. Але минув час, і нові дослідження виявили невідомі раніше факти та документи, котрі свідчать про інші строки заснування міста.

Дехто з сучасних дослідників вважає, що ніякого договору між гришинською громадою і Катерининською залізницею не було, і залізниця самовільно, без дозволу громади зайняла землі під будівництво. Адже ніхто не бачив такого документу, і можна лише на підставі архівних матеріалів представити послідовність дій.

Траса залізниці проходила по приватній землі, власниками якої були жителі села Гришине. Тож могло бути два варіанти її відчуження: примусове, з наступною компенсацією, або добровільна угода з укладенням купчої. Якщо не було добровільної згоди на відчуження земельної ділянки, процедура здійснювалася за певними статтями зводу законів: порушувалося клопотання про споруду майбутньої залізниці та її експлуатацію, котрі затверджувалися указом комітету Державної Ради. Далі починались переговори з власником ділянки, визначалась ціна на землю. Якщо були розбіжності у цінах, створювалася комісія, яка й вирішувала питання. Гроші та відсоток власнику виплачували з коштів на будівництво майбутньої залізниці.

Можна припустити, що у гришинської громади збирались викупити ділянку, що не приносила фінансового зиску: не використовувалася, як посівна - була під сінокосом, частково заболоченою, з балками та ярами. У разі споруди станції та селища жителі села могли мати постійний ринок робочих місць, можливість транспортування товарів на продаж, поїздок залізницею тощо. Тому причин не давати згоди на продаж землі у них напевно не було.

У архівному фонді № 218 Департаменту залізниць МШС знаходяться справи 1842-1916 років, які дають уявлення про відчуження земель під будівництво залізничних шляхів. Справи з примусового відчуження не зустрічалися, землю викуповували як у селянських товариств, так і у поміщиків, були випадки відчуження церковної землі. У архіві зберігається історичний нарис «К 25-летию Екатерининской железной дороги (1884-1909 годы)», присвячений історії заснування та будівництва цієї залізниці, де описується виникнення нових станцій та ділянок, розвиток промислового потенціалу тощо.

Сьогодні з упевненістю можна говорити, що договір купчої існує. Якщо він не знищений або не загубився, його можна відшукати у правонаступників відомств, де він розглядався та затверджувався (Міністерство внутрішніх справ, управління Катерининської залізниці тощо). Можливо, якісь дані збереглися у музеї Придніпровської залізниці міста Дніпра. Потрібно також знайти договір на оренду землі (100 десятин) під селищну землю - він мав пройти юридичне оформлення. І треба визначитися, що брати за дату заснування міста: договір купівлі землі під станцію або орендний договір під селище.

Розбудова станції у 1882 -1887 роках

Про перші роки будівництва станції Гришине інформації майже немає. Що було тут побудовано в першу чергу, для чого призначались будівлі?

У 1882 році на станції Гришине, яка відносилася до II класу, вже були вокзал, дві пасажирські платформи (велика і мала), три житлові будинки зі службами, паровозна будівля на 15 паровозів, відкрита та крита товарні платформи, три льодовики, туалет, ваги, дві стрілочні будки, майстерня, водойомна будівля, газовий завод, сторожова будка, баня, колодязь. Були прокладені 8 шляхів – головний та станційні, встановлені гідравлічний кран і 28 стрілочних переводів. Обмежувала територію станції глибока канава.

З цих даних видно, що у 1882 році вокзал вже був, хоча за офіційними даними дата його побудови 1883-й. На той час на привокзальній площі було розбито дві клумби, посеред однієї з них стояв колодязь. Тож є підстави стверджувати, що будівництво на станції йшло у 1881-1882 роках. Майже за рік з’явилася разом зі спорудами залізнична станція, котра виконувала свої функції як частка Катерининської залізниці.

За 10 років на станції значно збільшилась кількість будівель і шляхів. У 1894 році з двох боків на території станції виросли 12 двоповерхових житлових будинків зі службами, три одноповерхових бараки, будинки начальника дистанції, лікарської служби, вугільників, баня, матеріальний склад, будівлі старого та нового паровозного депо, майстерня служби тяги, вагова будка, дві комори, кузня, відкрита і крита товарні платформи.

Між житловими будинками були клумби, росли дерева. Квартирами забезпечували робітників та службовців станції. Наприклад, у будинку № 1 на першому поверсі по 3 кімнати призначалися помічнику начальника депо та наглядачеві телеграфу, по 2 - газовому механіку і табельнику, по 1 – сторожу і газівнику. На другому поверсі цього будинку 4 кімнати займав завідувач магазину, 3 - переписувач вагонів, 2 - упорядник, по 1 - помічник машиніста, оглядач вагонів, лампівник. У будинку № 2 на першому поверсі жили пічник, нежонаті та одружені стрілочники, столяр, коваль, у 4 кімнатах жили охоронці. По 2 кімнати на другому поверсі відводились рахівнику палива, комірнику, приймальнику багажу, по одній - чистильникам паровозів, приймальнику товару, помічнику машиніста. Будинок № 3 був заселений машиністами – по 6 на першому і другому поверхах, кожен з них мав по 2 кімнати. У будинку № 5 на першому поверсі 2 кімнати займав фельдшер, ще у 3 розташовувались аптека, лабораторія та приймальня хворих, була й кімната для сторожа при аптеці. На другому поверсі цього будинку жили начальник депо та лікар, котрі мали по 6 кімнат. Такі докладні дані дають можливість дізнатись про приблизну кількість службовців та робітників на станції, їх професії.

Станційні колії на станції Гришине включали пасажирський шлях, перший, другий, третій паровозний шляхи, два шляхи перекладу з головного на пасажирський  тощо. Загальна довжина станційних колій становила 4385,73 погонних сажнів, було також 42 стрілки.

Вважаю, що ці раніше не відомі дані дадуть відповіді на деякі питання щодо історії нашого міста.

Автор:
 Валерій Кордюков
Комментарии:

Выбор редакции

Последние новости