Мы в соцсетях

Краєзнавці нашого краю спілкувалися за «круглим столом»

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 12 декабря 2017
  • 0

100 років тому, у червні 1917-го, станція Гришине і селище навколо неї отримали статус міста. Цій події був присвячений «круглий стіл», який зібрав у індустріальному інституті представників наукового історико-краєзнавчого об’єднання «Спадщина», котре два роки працює на базі вишу, міського краєзнавчого товариства «Оберіг», працівників освіти і культури, краєзнавців нашого краю. Дискусія була змістовною і плідною, присутні у дружньому колі ділились своїми думками, останніми знахідками, котрі проливають світло на деякі факти історії, а також планами на майбутнє.

Нещодавно «Спадщину» очолив науковець і краєзнавець Микола Яцюк, тож саме він вів засідання. І першим надав слово керівнику «Оберіга», члену національної спілки краєзнавців України Петру Гайворонському, який розповів, як саме пересічна станція перетворилася на одне з найстаріших міст у Донбасі, адже одночасно з селищем Гришине статус міста отримали Донецьк і декілька сільських населених пунктів.

За словами Петра Євгеновича, питання про надання міського статусу відіграє важливу роль в історії і культурному житті, однак його недооцінюють, хоча у статистичних довідниках ХХ сторіччя роком народження міста вважається саме ця дата, а не час заснування населеного пункту. А нинішній Покровськ став містом саме у червні 1917 року.

Петро Гайворонський у своєму повідомленні спирався на документи, котрі підтверджують цей факт, і серед них - наказ військового комісара, збірка постанов Тимчасового уряду за 1917 рік, календар, який вийшов 1918 року. Озвучив він також дані щодо виборів до міської думи, котрі були проведені за розпорядженням Тимчасового уряду в серпні 1917 року. Як зазначив доповідач, тоді головою Гришинської міської думи був обраний П.П. Шевченко, міським головою службовець А.С. Мельников.

- Часто можна почути, що Донбас був російський, єврейський, який завгодно, але хочу нагадати, що за переписом 1926 року близько 90% населення Гришинського району були українцями і мали патріотичні позиції, - підкреслив Петро Євгенович.

Член НІКО «Спадщина» Валерій Кордюков говорив про маловідомі сторінки історії заснування селища Гришине. Він поставив під сумнів, чи дійсно це був 1875 рік, тому що у документах фігурують інші дати. Краєзнавець продемонстрував ексклюзивні плани залізничної станції 1882, 1887 і 1894 років, проаналізував, якими спочатку були колії, паровозне депо, платформи, будівлі і споруди і як вони змінювались з роками на одній чітко визначеній території.

Валерій Васильович розповів про виявлені ним документи, в яких є характеристика селища Гришине і вказано, що селищна громада виділила під забудову 100 десятин землі, які надавались в оренду під житло людям, котрі приїжджали працювати на залізницю.

- Треба визначитися, що брати за дату заснування населеного пункта: договір купівлі землі під залізничну станцію, або орендний договір під забудову селища. Я вважаю, треба брати за основу договір, котрий гришинці уклали для житлової забудови, і це 1881 рік, - сказав Валерій Кордюков.

За його словами, селище Гришине довго не могло отримати статус міста, хоча це питання у 1908 році порушувало Катеринославське губернське начальство, у 1911-му - міністерство внутрішніх справ, через небажання жителів. Про це свідчить рішення Гришинського сільського сходу від 6 листопада 1911 року, на якому головною причиною названо те, що орендарі не вносили плату за землю. Губернська влада не пішла на порушення права приватної власності, однак селищу надали міське спрощене управління. І тільки 3 червня 1917 року Тимчасовий уряд виправив становище.

З іншого боку до історії виникнення і розвитку нашого міста підійшла старший науковий співробітник Покровського історичного музею Марина Корнієнко. Вона представила присутнім роботу шестикласниці ЗОШ № 9 Валерії Рудик, котра брала участь у пошуковій акції «Знайди своє коріння», організованій цього року музеєм з метою залучення молоді до культурного життя.

Дівчинка зібрала матеріал про свою родину, дослідила життя шести поколінь - династії залізничників. Її засновником був Микита Муханов, котрого наприкінці ХІХ століття відправили як спеціаліста-колійника на станцію Гришине. Він керував бригадою робітників колії, які будували залізничну гілку Гришине – Добропілля. Марина Корнієнко із захопленням розповідала про цю родину, до якої через покоління ввійшли машиніст пасажирського паровозу Михайло Власов, потім - представник ще однієї династії залізничників Сергій Климов, показувала давні світлини.

Це було надзвичайно цікаво - жива історія міста на прикладі окремої сім’ї.

На думку учасників «круглого столу», такі форми роботи потрібно розвивати і зберігати, налагодити зв’язки з краєзнавцями, згуртувати усіх, хто вивчає історію нашого краю.

Автор:
 Pokrovsk.City
Комментарии:

Выбор редакции

Последние новости