Мы в соцсетях

Педагоги Покровська і Мирнограда познайомились із досвідом реформування освіти у Литві

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 11 мая
  • 0

Про школу, до якої хочеться йти, йшла розмова на зустрічі освітян Покровська і Мирнограда з почесними гостями: надзвичайним і повноважним послом Литовської Республіки в Україні Марюсом Януконісом та членом комітету освіти і науки Литовського парламенту, депутатом сейму Гинтарасом Степонавічюсом. Вони приїхали 4 травня до нашого міста, аби поділитись досвідом реформування середньої та вищої освіти в Литовській Республіці.

Центральна бібліотека імені Тараса Шевченка приймала гостей
До срібної зали центральної міської бібліотеки зранку поспішали керівники і представники загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, навчально-виховних комплексів та відділів освіти, вищих навчальних закладів – індустріального інституту і Донецького національного технічного університету.

В очікуванні початку заходу вони мали, що обговорити: Україна поступово стає на шлях реформи освітньої галузі, однак не зовсім зрозуміло, які зміни чекають на учнів, їхніх батьків та вчителів, що буде з навчальними закладами та за якими методиками можна виховати всебічно розвинену, здатну до критичного мислення особистість, інноватора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя?

Литовських гостей зустрічала секретар Покровської міської ради Ірина Сущенко, яка висловила сподівання, що європейський досвід стане у нагоді педагогам Покровська і Мирнограда, побажала усім плідної роботи і приємних вражень.

Посол Литовської Республіки Маріс Януконіс підкреслив, що Литва підтримує Україну у прагненні змінити життя на краще, намагається зробити щось корисне, сфокусуватися на конкретних напрямках, де може надати допомогу, і одним з них є освіта. Адже це дуже важливі інвестиції у майбутнє, в дітей, їхню освіту.

- Ми своїм досвідом намагаємося показати, як працює нова європейська школа, якими мають бути стосунки між вчителями і керівництвом, між педагогами і учнями, які принципи і методи можна використовувати, - сказав Маріс Януконіс і надав слово головному спікеру зустрічі Гинтарасу Степонавічюсу.

Якості успішної людини

Колишній міністр освіти і науки, він впровадив багато новацій у систему литовської освіти, а зараз продовжує цю роботу на парламентському рівні. За його словами, наші країни мають багато спільного в історичному минулому, а тепер є можливість будувати як у Литві, так і в Україні європейське майбуття. У Литві ця робота розпочалась десятиріччя тому, і зміни на рівні шкіл, вчителів і керівників вже відбуваються.

Гинтарас Степонавічюс розпочав свою презентацію з найважливіших якостей, якими має володіти сучасна успішна людина – їх визначив 2015 року Світовий економічний форум у Давосі.

Зараз затребуваними є вміння вирішувати комплексні проблеми, працювати спільно з іншими і менеджмент-компетентність. Але вже у 2020 році до найважливішої якості, що поки що залишається незмінною, наближаються критичне мислення і креативність, тож саме їх вже сьогодні має виховувати в учнів школа.

- Ще одним аспектом є те, що до 2030 року з’являться нові професії, яких сьогодні не існує взагалі. Тож питання: до чого готують нині середня, вища школа? Вони найперше мають дати основу для молодої людини, відчинити двері у життя, де вона почуватиметься впевнено, - заявив спікер.

Навчальні заклади – зона комфорту для педагогів і учнів

Він розповів про литовську концепцію школи, до якої діти хочуть йти. За основу там прийнято досвід Фінляндії, де питанням № 1 є дати кожній дитині якісну освіту, охопити навчанням усіх дітей, зважаючи на їхні потреби та можливості. З цією метою створено умови для комфортного перебування учнів і праці вчителів, а систему планування змінюють на вільний вибір. І акцент покладається не на тих, хто приймає рішення, а на тих, хто щоденно працює у школі.

- Усі школи різні, тому що там працюють різні люди, і кожний має своє розуміння, свою відповідь на вирішення важливих питань у процесі навчання. З іншого боку, школи різні й тому, що попит з боку учнів та їхніх батьків теж різний. Одні потребують вищого рівня освіти, інші – більш лояльних умов, хтось має інвалідність, однак не всі школи можуть забезпечити необхідний процес навчання. Система освіти має бути гнучкою, щоб задовольнити усі потреби різних інтересів дітей і батьків, тоді споживачі освітніх послуг їх оцінюють і обирають те, що їм підходить, - зауважив Гинтарас Степонавічюс.

Він підкреслив, що у Литві домовились у розумінні, що означає хороша школа. Це не лише школа, де діти мають високі досягнення. Це школа, де створено позитивний мікроклімат для дітей, вчителів, де впроваджуються новації і яку добре оцінюють батьки. Свобода по-литовськи - це не контроль, а допомога школі, це менше бюрократії і отримання фінансування на кожну дитину: є у школі діти - будуть фінанси.

Спікер зауважив, що у новому українському законодавстві також передбачено, що кошти йдуть за дитиною. Такий порядок поки що встановлюється, а у Литві він вже діє.

Як заволодіти увагою учнів на уроці

Віце-міністр освіти і науки висловив свою принципову позицію стосовно того, що людина, яка не любить дітей, втомлюється від них і шкільного життя, не повинна працювати у школі. На його думку, це чесний підхід, адже мова йде про дітей.

Вчитель має знати, заради чого він у школі, має так працювати, щоб йому було класно, щоб він почувався щасливим, щоб відчував, що він разом із учнями крокує вперед, і не боявся впроваджувати інтерактивні методи, мати свій акаунт у Facebook. Саме це робить школу місцем, куди дітям хочеться йти. І завжди треба починати з питання: що зробити, аби дітям було цікаво на уроці. Адже більше немає монополіста у навчальному процесі - зараз провайдером інформації, якою раніше володів вчитель, є Googl.

- Я повертаюсь до якостей успішної людини: що зробити під час уроку, аби ці якості розвивались, аби дитині, котра два роки сиділа й дивилась у вікно, стало хоч трохи цікавіше. Є чимало оригінальних новітніх методик, які вчителі можуть брати на озброєння, ставати більш обізнаними, більш крутими і надавати учням знання, розвивати навички, потрібні їм у майбутньому, - пояснив Гинтарас Степонавічюс.

Булинг: проблема, актуальна у всьому світі

Доповідач докладно зупинився на тому, що потрібно зробити, аби у школі панував хороший мікроклімат, на таких випадках, як знущання у навчальних закладах, і звернувся із запитанням до присутніх, чи є такі прояви у Покровську чи Мирнограді. Однак у нас вони, виявляється, відсутні. Не повіривши аудиторії, спікер зазначив, що у Литві декілька років тому проблема булингу була дуже гострою. На його думку, такі факти не можна замовчувати, треба говорити про них чесно і відкрито, адже це стосується не лише дітей, а й педагогів.

У Литві для викорінення знущань у школі перейняли досвід європейських країн, відібравши з десяток найбільш успішних програм. Цей пакет був наданий у 2005 році і запроваджений у 300 школах з 1100 у якості пілотного проекту. Це дозволило зменшити показник булингу на 25-50%. І систематична робота у цьому напрямку продовжується.

У доповіді велику увагу було приділено новій ролі вчителя в освітньому процесі, інтерактивним методикам, розвитку сфери позашкільної освіти, залученню вчителів, учнів і батьків до прийняття рішень, системі фінансування за принципом кошика та іншім новаціям. У освітян виникло чимало питань, і спікер відповів на кожне з них.

 

Автор:
 Любов Бастирева
Комментарии:

Выбор редакции

Последние новости