Мы в соцсетях

Студенти Покровська спілкувалися з військовими НАТО

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 23 мая
  • 0

На початку травня досвідом реформування освіти Литви з педагогами Покровська і Мирнограда ділився віце-міністр освіти і науки цієї країни Гинтарас Степонавічюс. І ось нова зустріч з представниками Литовської Республіки: 18 травня до нашого міста у рамках спільного проекту Міністерства інформаційної політики та громадської організації «Життя на нулі» прибули командир навчального полку полковник Алексеюс Гейжевскіс і заступник аташе оборони Литви в Україні Міндаугас Бабонас. Цього разу лекція для студентів індустріального інституту і Донецького національного технічного університету була присвячена досвіду Литви у боротьбі за незалежність, побудові нової армії, зміні менталітету людей.

Високих гостей зустрічали запашним короваєм. Їх привітала директор індустріального інституту Світлана Лисенко і першим надала слово представникові Міністерства інформаційної політики Віктору Литвинову.

- Цей день певним чином можна назвати знаковим, бо нарешті поруч із нами військові НАТО, хоча говорять, що вони вже давно знаходяться в Україні, - сказав він. - Чому Литва? Бо історія наших країн пов’язана як спільним радянським минулим, так і тим, що литовський і український народи стикнулися із загрозою: Литовська республіка - у 1990-1993 роках, коли виборювала свою незалежність, однак вона й досі є об’єктом нападу. А на частину нашої території чотири роки тому фактично здійснено напад, і ми знаходимося у гарячій фазі цієї загрози. У литовської армії, її командирів багатий досвід, і вони діляться ним з військовими і студентами, молоддю, яким доведеться будувати європейську українську державу.

Міндаугас Бабонас у своєму короткому виступі підтвердив, що Литва з перших хвилин зрозуміла, що сталось 2014 року в Україні, і з самого початку підтримала її словом і справами.

Далі лекцію про історію розвитку литовської армії від 1410 року до сучасності, шлях своєї країни до незалежності, її вступ до НАТО і Європейського Союзу провів Алексеюс Гейжевскіс, професійний військовий з 27-річним досвідом служби, у тому числі під прапорами НАТО.

- Коли 1990 року ми починали боротися за литовську незалежність, пліч-о-пліч з нами стояли люди різних національностей - українці, поляки, росіяни, євреї, білоруси. Однак усі вони були литовцями, жителями Литви, і разом нам вдалося вибороти державність, - підкреслив полковник литовських збройних сил.

Алексеюс Гейжевскіс наголосив, що рішення про вступ до НАТО і Євросоюзу було дуже складним. До нього жителі Литви йшли більше 10 років, обираючи між умовами життя у країнах Європи і СНД, зокрема Росії, враховуючи можливість залишитися незалежними і необхідність забезпечити захист держави. Тож рішення було стратегічним: великий альянс – це захищеність, яку нині забезпечують 29 країн, а Європа – це високі стандарти.

Лектор підкреслив, що таким же шляхом, але більш складним і виснажливим, йде зараз Україна, тому українцям може послужитися приклад Литви. Він докладно зупинився на багатьох аспектах державотворення, говорив про патріотизм, необхідність визначити, що є найдорожчим у житті, і саме це захищати, робити свою справу з чистим серцем і любов’ю до рідної країни, а ще про те, що треба постійно навчатися, щоб дізнаватись більше, мати змогу зіставляти, аналізувати, робити висновки.

- Не можна, прочитавши одну книгу, перекреслювати знання й досвід науковців, винахідників, військових інших країн, говорити, що там все погано, - висловив впевненість Алексеюс Гейжевскіс.

Студенти і викладачі вишів із зацікавленістю сприймали його виступ, поставили чимало запитань, зокрема, стосовно нинішньої ситуації в Україні, її конкурентних переваг, позиції окремих європейських країн щодо будівництва «Північного потоку-2», методів боротьби з корупцією у державі і дідівщиною в армії.

Молодь цікавило, чи забирають у Литві до війська примусово, і відповідь була вичерпною: так, забирають. Строк служби – 9 місяців, кожного року набирають 3,5-4 тисячі призовників. Однак діє система: у першу чергу – добровольці. Якщо ж їх не вистачає, проводиться лотерея серед молоді призовного віку, і всі, хто потрапляє до списку, мають йти до армії примусово. Але добровольців завжди навіть більше, ніж потрібно. Діє економічний чинник: якщо йдеш до армії добровільно, отримуєш коштів на 25% більше, ніж якщо тебе обирає лотерея. Умови служби демократичні: у солдатів є вільний час, вихідні вони можуть проводити вдома. Крім того, разом служать тільки воїни одного призову. Тож після завершення строкової служби 50% залишаються в армії, укладаючи контракт.

Зустріч була плідною і залишила по собі гарні враження, сувеніри від Алексеюса Гейжевскіса за хороші запитання і книжки у подарунок від Міністерства інформаційної політики та громадської організації «Життя на нулі».

 

Автор:
 Pokrovsk.City
Комментарии:

Выбор редакции

Последние новости