Мы в соцсетях

Гімн Покровського району народився у Новоекономічному

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 12 августа
  • 0

«Покровський наш район славетний, це частинка нашої душі» - ці слова на урочистостях в районі усі співають з натхненням, адже після державного обов’язково звучить районний гімн. А чи знаєте ви, що вони з’явилися на світ саме у Новоекономічному? Їх автором є Любов Кобець, яка понад 35 років очолює селищний центр творчості і дозвілля, що вже давно став справжнім культурним центром не лише селища, а й усього району. Сюди з радістю йдуть на заняття і концерти юні та дорослі мешканці Новоекономічного, тут проходять районні конкурси, фестивалі, регіональні форуми, і їх окрасою завжди є виступи місцевих артистів: народних вокальних ансамблів «Лірика» і «Калинушка», зразкового хореографічного колективу «Натхнення» і багатьох інших талановитих виконавців.

Селище Новоекономічне має давню історію, котра почалась 1849 року з об’єднання слобод Каракова, Нове, Економічне. Його перлиною був і залишається православний храм Різдва Пресвятої Богородиці, який сьогодні виглядає так само велично, як і при освяченні, що відбулось майже 107 років тому.

Зараз до складу селищної ради, окрім Новоекономічного, входять села Миколаївка, Разіне, Федорівка, Михайлівка, Балаган. Тут проживають 3600 осіб. Працюють школа і дитсадок, де комфортно почуваються як вихованці, так і співробітники, та панує атмосфера творчості, націлена на розвиток особистості дитини. У лікарській амбулаторії на високопрофесійному рівні надають медичну допомогу не лише жителям Новоекономічної ради, а й Малинівської та Миролюбівської рад. Є аптека, відділення Укрпошти та Ощадбанку, магазини, кафе і навіть пекарня.

Селищний голова Тетяна Хлопяник, котра виконує ці обов’язки з 2002 року, впевнена, що дуже добре, коли у населеному пункті є свій хліб, і він насправді дуже смачний, красивий, ароматний, його із задоволенням беруть мешканці селища, навколишніх сіл і сусіднього Мирнограда. У пекарні хазяйнують Валентина Блінова і її син Сергій – ця родина займається бізнесом протягом 20 років і добре відома благодійними справами: підтримує усі заходи, що проходять у селищі та навчальних закладах, надає допомогу на оздоровлення дітей у школі і дитсадку.

Про жителів селища Тетяна Миколаївна може розповідати довго. Згадує ветеранів Другої світової: 398 жителів селища пішли на фронт і тільки 193 повернулися додому живими, а зараз їх залишилось зовсім мало.

Вже й у наш складний час на захист миру і незалежності країни супроти іноземної навали стають молоді герої – учасники антитерористичної операції, їх у селищі семеро. Нині один з них – Іван Суботін - став куркулем: брав участь у проекті «Український донецький куркуль», отримав кошти на розвиток своєї справи і вирощує за новітніми технологіями часник та кавуни.

Тетяна Хлопяник розповідає, що багато зроблено, аби людям було зручно й комфортно жити у селищі і селах. Для дітвори встановили чудові майданчики, відремонтували центр творчості і дозвілля, тепер на черзі школа – буде й вона як цукерочка.

Є чудовий проект паркової зони, готується проект реконструкції меморіалу пам’яті загиблим у роки Другої світової війни і пам’ятника Невідомому солдату. Ведеться ремонт доріг, прокладаються доріжки, доходить черга й до кладовища – будуть там і огорожа, і ворота, і асфальтована дорога до нього, адже це місце, куди приходять усі, це пам’ять.

- Селище – це наша мала батьківщина, і хоча я народилася далеко звідси, не хочу бути в іншому місці – лише тут, - говорить Тетяна Миколаївна. – У нас красива природа і гарні люди. Так хочеться, щоб якнайскоріше настав мир, і люди жили краще.

 

Автор:
 Любов Бастирева
Комментарии:

Выбор редакции

Последние новости