
Що означають фігури з каменю у сквері «Соборний»
- 01 марта 2019
- 0
Часто доводиться чути, як люди, проходячи повз фігури з каменю, встановлені на головній алеї скверу «Соборний», висловлюють подив: щоб то вони означали. Нагадаємо, що скульптурний музей під відкритим небом з’явився у Покровську восени минулого року, після I Міжнародного симпозіуму скульптур «Музика міста», присвяченого композитору Миколі Леонтовичу. У ньому взяли участь вісім скульпторів з України, Білорусі, Греції, котрі працювали на відкритому майданчику, тож всі бажаючі мали змогу побачити процес створення їхніх робіт, кожна з яких має пояснення і сенс.
«Чорне сонце Донбасу»
Людмила Мисько з Києва присвятила свою скульптуру Донецькому краю. Авторська імпровізація уособлює сонце, котре просвічує крізь вугільний пил.
«Спадкоємець героїв»
Олег Капустяк – скульптор зі Львова – звернувся до класичного жанру мистецтва, зобразивши красу людського тіла.
«Остання людина»
Михайло Левченко з Києва слово «остання» у назві роботи пояснює тим, що кожна людина по-своєму унікальна.
«Ритми змін»
На думку Романа Кікти зі Львова, його скульптура показує прагнення до нового та незвіданого.
«Музика душі»
Одіссеас Тосунідис з Греції впевнений, що подібно різним граням каменю, буває різним і внутрішній стан людини.
«Внутрішнє звучання»
Віктор Копач з Мінська творив у камені музику. За задумом автора, скульптура найбільш повно відображає «звучання» Покровська.
«Погляд у безкінечність»
Микола Бірючинський (Горлівка - Київ) зобразив замкову шпарину, крізь яку можна спостерігати прекрасний навколишній світ. Він вважає, що кожен, хто зазирне у цю безкінечність, побачить свій унікальний світ.
«Поєднані»
Олена Додатко передала своє бачення того, що світ складається з окремих компонентів і залежить від їхнього взаємозв’язку. Як музика утворюється з поєднання нот, так місто не може бути без людей, а одна людина не здатна створити сім’ю.