Мы в соцсетях

Династія Самофалів: понад 170 років педагогічної праці

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 21 августа
  • 0

«Славиться Срібне своїми людьми, їх пам’ятаємо й шануємо ми» - під таким гаслом у сільській бібліотеці реалізується районний проект «Мій родовід та край». Не лише односельців, а й учасників обласного семінару бібліотечних працівників зацікавило дослідження родоводу сім’ї Мережко. Цей цикл продовжує розповідь бібліотекаря Срібненської сільської бібліотеки-філії районної централізованої бібліотечної системи Ірини Площанської про династію Самофалів.

Олександр Петрович та Лідія Петрівна Самофали добре відомі багатьом людям, і не лише у Срібненській сільраді, якій вони присвятили понад 40 років свого професійного життя, працюючи у Срібненській школі. Їх знають далеко за межами села, віддають належне фаховій майстерності вчителів, їх багатому й успішному досвіду педагогічної та громадської діяльності. Зараз вони на заслуженому відпочинку, однак продовжують спілкуватися з колегами та випускниками. 16 серпня Олександр Петрович приймав привітання з 78-річчям від дня народження.

9 вересня 1973 року директором Срібненської середньої школи призначили вчителя математики Олександра Самофала. Молодий освічений спеціаліст у роботу занурився з головою. Очолював заочну школу, де повну середню освіту здобули понад 60 працівників сільського господарства. Чимало уваги приділяв обов’язкам народного обранця: був депутатом Срібненської сільради, вів активну громадську діяльність. У школі організував учнівську бригаду, яка на канікулах займалася озелененням центру села: учні насадили березовий парк, каштани, явори, ялинки, сосни, кущі, квіти.

А якщо у Олександра Петровича видавався вільний час, займався пасікою, працював у саду. Вдома у нього росте все: різні сорти черешні, персиків, абрикосів. Виноград родить великими гронами, гілки яблунь доводиться підпирати, бо яблука тягнуть їх до землі. Адже він не може робити щось впівсили - якщо береться за справу, намагається отримати найкращий результат.

Разом із чоловіком із Запорізької області до Срібненської школи після закінчення вузу приїхала його енергійна та ініціативна жінка Лідія Петрівна, яка для учнів стала шкільною мамою, люблячою і вимогливою, безмежно відданою своїй справі, прикладом жіночності та освіченості. Довгий час Лідія Петрівна викладала фізику, була класним керівником, а з 1981 по 2003 рік обіймала посаду заступника директора з виховної роботи. Вона віддавала дітям знання і вміння, сіяла зерно творчості, добра і любові, давала цінні поради й намагалася передати свій багатий життєвий досвід. Лідія Петрівна 30 років керувала районним об’єднанням вчителів фізики. Була членом вокального колективу «Срібняночка». Організовувала зустрічі дітей з працівниками сільського господарства сіл Ясенове, Срібне, Запоріжжя, активно виступала на зборах громади.

Після виходу на пенсію Лідія Петрівна ще протягом 8 років працювала учителем у Срібненській школі. «Відмінник освіти», «вчитель-методист», вчитель вищої категорії і зараз не втрачає зв’язків з колишніми учнями. За доброю традицією мудрого педагога і наставника завжди запрошують на зустрічі випускників. Вона продовжує вести громадську роботу, бо не уявляє свого життя без спілкування з колегами, дітьми та мешканцями рідного села. У полі її зору перебувають соціально-побутові питання, що виникають у людей похилого віку.

 За довголітню сумлінну працю, особистий внесок у розвиток громади, активну життєву позицію Олександр Петрович та Лідія Петрівна Самофали неодноразово отримували подяки, почесні грамоти районної, обласної ради, міністра освіти, нагороджені багатьма іншими почесними відзнаками. Сьогодні батьківську вчительську династію продовжують діти. Донька Тетяна Олександрівна – вчитель математики та фізики Дробишевської ЗОШ, її чоловік Сергій Григорович Набільський – учитель фізики та інформатики. Син Олександр Олександрович – учитель хімії та біології Срібненської ЗОШ, його дружина Олена Олександрівна – вчитель зарубіжної літератури. Загальний педагогічний стаж династії складає 171 рік.

Сьогодні Лідія Петрівна та Олександр Петрович оточені любов’ю і турботою своїх дітей та онуків. Гаряче дякуємо їм за наполегливу працю, відповідальність, активну життєву позицію та допомогу у вирішенні проблемних питань, що хвилюють населення. Нехай все добро, що вони робили для людей, повернеться до них сторицею. 

Автор:
 Pokrovsk.City
Комментарии:

Выбор редакции

Последние новости