Мы в соцсетях

Негативний вплив та екологічні наслідки ліквідації шахт у Покровському регіоні

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 13 февраля
  • 0

Наслідки недбалого ставлення до природи, зокрема зміни клімату, сьогодні відчуває кожна людина. Аби у найближчі 30 років перетворити наш континент у кліматично дружній, Європейська комісія прийняла «зелену угоду». Цим документом передбачені заходи з модернізації економіки та соціальної сфери.

Міністр енергетики та захисту навколишнього середовища Олексій Оржель під час презентація проєкту концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року заявив, що видобуток вугілля в Україні буде постійно скорочуватися через нерентабельність шахт. Шахтарі залишаться без роботи, тому діти шахтарів мають шукати себе в іншій сфері діяльності, ніж батьки.

«Діти з шахтарських сімей повинні шукати інший, можливо, більш цікавий і ефективний напрямок для навчання і можливої майбутньої роботи. Адже з часом такі технології йдуть в минуле, а приходять новіші технології», - сказав Оржель.

Така заява міністра дуже турбує громадськість, бо Покровський регіон – це здебільшого вугледобувні шахти та підприємства пов’язані з вугільною галуззю. Що і де шукати молоді? У міських навчальних закладах не готують до вступу під ґрант у Кембридж. Можна у McDonald's піти працювати, або у коллцентр чи таксі. Не потрібно такими заявами заганяти шахтарів в депресію. Без того безліч проблем.

Батьки із кращих спонукань і з останніх сил відправляють дітей до Києва, Харкова, Дніпра. Тільки б не в шахту. У результаті, на жаль, дуже часто виходять нікому не потрібні й погано навчені молоді люди з модними назвами професій у дипломах. Після 5 років поневірянь втомлений і психологічно надламаний «дипломований спеціаліст» думає про працевлаштування. На диво, шахти досі працюють! Йдуть туди. Батьки посприяють працевлаштуванню.

Тотальна збитковість шахт - надумана проблема. Як і будь-які підприємства, шахти можуть бути прибутковими. Рентабельність не залежить від наявності або відсутності концепції до 2050 року. Проблема у ставленні до справи найнятих менеджерів і їхньому професіоналізмі. Альтернативний приклад - аерокосмічна галузь. Перспективна? Так. Рентабельна? Дуже. Однак щось не чути про нові ракети або запуски. Підприємства не працюють і приносять лише збитки. Ймовірно, ця галузь теж не потрапила до концепції сталого розвитку. Необхідно створювати умови, щоб люди мали можливість самореалізації у будь-якому регіоні і будь-якій галузі.

Шахти Покровського регіону входять до складу Донецького вугільного басейну - основного постачальника коксівного вугілля та енергетичного палива для України. Ще 1996 року в Україні була розпочата реформа вугільної промисловості. Після перебудови вона мала бути перетворена у більш компактну і ринково орієнтовану галузь. У результаті закриті або знаходяться у стані ліквідації низка шахт у прилеглих до Покровська містах Мирноград, Родинське, Селидове, Торецьк.

Однією з основних причин гальмування ліквідації стала нестача бюджетних коштів на проведення комплексу робіт, передбачених при закритті шахт, що здебільшого вимагають надто значних витрат. У програмах ліквідації не враховувалися основні чинники: обсяги промислових запасів, конкурентоспроможність вугілля, містоутворююче значення підприємств, що закривалися. Крім того, причиною багатьох негативних економічних, соціальних та екологічних наслідків стали постійні організаційні зміни у структурі галузі.

Ліквідація шахт – це не лише припинення господарської експлуатації надр, а й приведення вуглевидобувних підприємств у стабільний та безпечний для людей і довкілля стан. Слід зазначити, що вугледобувні підприємства нашого регіону являють геологічну систему, в якій більшість шахт мають між собою аеродинамічний та гідравлічний зв’язок. Отже закриття будь-якої шахти призводить до заповнення підземних пустот ґрунтовими водами. Це може підсилити процеси просідання земної поверхні, що веде до пошкодження будівель та комунікацій міст. А постійні спроби відкачування ґрунтових вод з підземних порожнин та зливання їх у водні об’єкти спричинює їхнє замулювання, забруднення ґрунтових вод шахтними водами. Як приклад, вода з деяких криниць та водозабірних свердловин вже є непридатною для пиття.

Викликає занепокоєння і той факт, що на охорону довкілля від негативного впливу териконів ліквідованих шахт державні кошти практично не виділяються. Виведення шахт з експлуатації та їхнє закриття потребує тривалої відповідальності, врахування всіх можливих негативних екологічних наслідків, досягнення відповідного рівня екологічної безпеки для населення.

Громадськість знає приклади занедбання шахтарських міст у результаті закриття вугледобувних підприємств. Ми бажаємо кращого майбутнього для своїх дітей, хочемо надалі жити, працювати в екологічному регіоні, що динамічно розвивається та забезпечений робочими місцями.

                                                    Громадська організація «Довкілля Покровська»

Автор:
 Pokrovsk.City
Комментарии:

Выбор редакции

Последние новости