Мы в соцсетях

Люди громади. Улюблена професія - створювати красу

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 23 декабря 2020
  • 0

З кожним роком Покровськ ніби перетворюється на чарівний сад. У парках та на вулицях буяє зелень, різнобарвним килимом стеляться тисячі троянд. Про усю «зелену красу» піклується бригада працівників на чолі з майстром дільниці «Зелене господарство» Тетяною Чалою, яка у сфері благоустрою та озеленення міста працює майже 35 років.


Тетяна Чала народилась у селі Вовкове Піщанської сільської ради. До землі Тетяна з сестрою Валентиною були привчені з дитинства. Зранку батьки йшли на роботу до колгоспу імені Мічуріна, де мама працювала у польовій бригаді, тато – трактористом. Повертались вони пізно ввечері, тому турбота про господарство та город була на бабусі та малечі.
Тетяна Яківна вчилась у школі на відмінно. Хотіла бути схожою на свою чуйну, добру та красиву вчительку історії Валентину Анатоліївну Романько. Тетяна мріяла стати педагогом, але після школи життєвий шлях повернув на швейну фабрику, потім до поліклініки. Та вона чітко пам’ятає день, коли двадцятидворічною дівчиною прийшла у тодішній «Зеленбуд».
- Спочатку займалася розведенням зелених насаджень. У вісімдесяті наша оранжерея була дуже великою - просто ціле море хризантем, гвоздик, фрезій... Інколи складалося враження, що потрапила у казку, настільки це було гарно, – згадує Тетяна Чала.
Після декретної відпуски перейшла до бригади, що доглядала за зеленими насадженнями у місті. Коли директором став Олег Ткаченко, призначив її виконуючою обов’язки майстра.
Тетяна Яківна з посмішкою зазначає, що вони з Олегом Івановичем у «комплекті» - як починали разом, так і працюють.
- Дванадцять років тому ми закуповували дерева з різних міст України. У Запоріжжі Олег Іванович показав технікум, який він закінчив, і запропонував мені вивчитися на ландшафтного дизайнера. Я думала, що вже пізно навчатися, але мене переконали, що це не так, і 2010 року я закінчила цей навчальний заклад, – розповідає Тетяна Яківна.
У працівників дільниці «Зелене господарство» немає завдання просто полити квіти. Догляд за рослинами – це складна робота, що потребує певних вмінь та знань: вчасно полити, підкормити, обробити від шкідників, правильно обрізати. Та й графік працівників управління міського господарства не прив’язаний до часу. Вони виконують свої професійні обов’язки і рано вранці, і пізньої ночі. Ускладнює роботу погода: сніг, дощ, спека. Не кожен може витримати такі умови, але, за словами Тетяни Чалої той, хто зацікавлений і має хист, залишається у цій сфері надовго.


- Зараз у нас гарний колектив, у бригаді більше 30 працівників різної статі та віку, і між ними хороші стосунки, - розповідає Тетяна Яківна. – У нашій справі важлива колективна робота та взаємопідтримка.
Не дивлячись на специфічний графік і фізичну працю, Тетяна Чала каже, що найгіршим у професії є відношення людей до створюваної краси. У місті з’являються фотозони, гарні місця для милування природою, а деякі мешканці руйнують результат їх багаторічної праці: ламають або крадуть рослини, не замислюючись, що це порушення закону. У кожної рослини є своя специфіка вирощування, вони можуть просто не прийнятись та загинути у чужому саду.
 - Я люблю рослини. Робота з ними – це творчість, сухих розрахунків тут бути не може. Мені подобається піклуватись про квіти, траву, кущі - це ж усе живе, до нього потрібно ставитись по-доброму. Наприклад, запах герані хтось сприймає, як неприємний, а рослина просто відчуває, що її не люблять. Якщо піклуватись про герань, то і пахнути вона буде гарно, – запевняє майстер дільниці «Зелене господарство».
Окрім рослин, Тетяна Яківна любить займатися в’язанням. З її рук виходять чудові серветки, теплі шкарпетки і безліч предметів одягу. Це захоплення відволікає від сумних думок, допомагає зосередитись.
Найважливішим у житті Тетяни Чалої є сім’я. В усьому допомагає й підтримує чоловік Леонід Васильович, який усе життя працював трактористом. Він часто підказує у професійних питаннях. Їхні діти не пов’язані з садівництвом, але дочка Ганна, мешканка багатоповерхівки, на ділянці біля дому вирощує квіти. Син Микола – будівельник, а яскраве сонечко Тетяни Яківни – онучка Варвара, поки маленька, хоча вже виявляє бажання конструювати та будувати, як тато. Всі вони люблять квіти, з повагою ставляться до природи й не цураються займатися землею, бо бажання творити красу – це сімейне.

Автор:
 Pokrovsk.City
Комментарии:

Выбор редакции

Последние новости