У День святої Трійці люди несли до своїх домівок зелені гілочки - клечання, на підвіконні розкладали віти полину - від всякої нечисті, прикрашали оселю квітами. Так і повинно бути. Адже, як казав філософ Гегель, там, де вироджуються квіти, не може жити людина.
У нашому місті живу я вже більше сорока років. У сімдесяті роки минулого століття приїхала як молодий спеціаліст на динасовий завод, і пропрацювала 30 років. Тут народилися діти, онуки. А пишу до редакції, щоб розповісти про ту красу, що засяяла цього літа у динасовому селищі, майже біля кожного будинку, на кожній вулиці. Завдяки міській владі реанімували тротуари, подекуди проклали й нові, підлатали дороги. Сучасного, європейського вигляду набрав парк відпочинку, і дітлахи з ранку до вечора заповнюють його веселим сміхом. Та й у подвір’ях багатоповерхівок з’явилися нові дитячі майданчики, спортивні знаряддя, лавочки. А ще квіти...
Я пишаюся мешканцями динасу, котрі доклали свої сили у розквіт нашого селища. Вклоняюся низько ентузіастам, які розбили квітники під вікнами своєї оселі чи вздовж пішохідних доріжок. Розкішні півонії з чаруючим ароматом, різнобарвні іриси, помаранчевий мак і синьо-блакитні волошки... Вони несуть нам свою ніжність, віддають тепло, обігрівають багаттям краси. Ще кажуть, що квіти – символ продовження життя, тож і діточок порівнюють з квітами.
Зовсім скоро розквітне трояндове кільце на зупинці «Маяк». Протягом дванадцяти років я виходила сюди, щоб їхати до роботи. Дивилась на бур’яни, що «красувалися» на перехресті, мріяла про клумбу з квітами. І ось думки матеріалізувалися. Наші комунальні служби попрацювали на славу.
Хочу звернутися до мешканців: якщо під вікнами вашої оселі ще «господарюють» бур’яни, знешкодьте їх, висадіть квіти, і ви відчуєте гармонію з самим собою і з навколишнім світом. А гармонія – це краса.
На думку приходять слова Рабіндраната Тагора «Темні хмари перетворюються в небесні квіти, коли їх поцілує світло». А темні хмари, що нависли над Україною, вони розвіються. Наші спільні зусилля, відродження краси, спасуть світ.
Квіти, як і люди, котрі нас оточують, не тільки дарують чудовий настрій і прикрашають життя, а й надихають на творчість.
Мій Динас
Є у нас на Динасі,
«Правди» і «Маяк».
Лагідні куточки є
«Куба» і «Квадрат».
Вулиця Тюленіна,
Сєверна, Якіра,
І моя Таманова,
Така серцю мила.
Я люблю вас, вулиці,
В кленах і тополях.
Славиться горіхами
Вулиця Роздольна.
Всі двори у зелені,
Настрій – пірует.
Саме в цих помешканнях
Творив вірші поет.
Поетичні вулиці,
Трудові, завзяті,
Мальовничі вулички,
Дітками багаті.
Кланяюсь тобі я,
Динас величавий,
Світлий і духмяний
Й, як дитина, жвавий.
Покровськ, тобі співаю я пісні
I
Під чесним омофором простягнулося місто,
Уквітчались сади на ранковій зорі.
І сягають дороги сріблястим намистом,
Поспішають на зміну трударі-шахтарі.
Приспів:
Покровськ, тобі співаю я пісні.
Покровськ, ти на яву і уві сні.
Покровськ, з тобою мрії всі мої,
Хай сяють сонцем куполи твої!
II
Залізниця, вокзал і завод вогнетривів.
Ось до школи біжать дітлахи й вчителі.
А за містом в квіту жовтих соняхів ниви
Майорять полотном на небесному тлі.
Приспів
III
Під небесним покровом земля України.
Подвиг наших дідів у тобі і в мені.
Слався, місто, в віках, ти частинка країни,
Мир і щастя неси всій покровській сім’ї.
Любов Чорна, член Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» і творчого об’єднання «Суцвіття»