Які важелі потрібні, щоб українізувати Донеччину, хоча б ззовні? Голова Донецької облдержадміністрації Павло Жебрівський у травні цього року ініціював змагання: місто області, котре першим позбудеться російськомовних назв на вивісках, табличках, стендах, рекламних банерах і інших носіях зовнішньої інформації, отримає 30 мільйонів гривень на власні потреби. Влада Покровська, оцінивши ситуацію, підхопила цю ідею, адже такі кошти на дорозі не валяються, а вони вкрай необхідні місту саме для ремонту дороги по вулиці Шмідта.

Не відкладаючи справи у довгу шухляду, міський голова Руслан Требушкін звернувся до керівників підприємств, організацій, установ, фірм, компаній усіх форм власності, приватних підприємців з наполегливим проханням перекласти українською власні назви об’єктів, інформаційні та рекламні стенди. Велась роз’яснювальна робота, навіщо це потрібно та куди підуть призові мільйони, були запропоновані мотиваційні засоби, зокрема, про відшкодування з міського бюджету 50% витрат на встановлення оновлених вивісок, бордів, банерів, щитів після представлення фотографій і розрахунків. Хтось відразу відгукнувся й розпочав «мовні» зміни, комусь це було не потрібно, бо витримувався пріоритет державної мови, були й такі, хто відмовлявся від українізації, знаходячи для цього різні аргументи. Тож доводилося агітувати, пояснювати, переконувати...

Протягом літа Покровськ поступово перетворювався, і настав час оцінити результати. 23 серпня цим зайнялась створена за розпорядженням голови облдержадміністрації Павла Жебрівського робоча група на чолі з в.о. директора департаменту інформаційної та внутрішньої політики ОДА Людмилою Биченко. У супроводі заступника Покровського міського голови Валерія Аржавітіна і представників місцевих ЗМІ обласна комісія побувала у центральній та західній частинах Покровська, селищі динасового заводу, проїхалась вулицями та мікрорайонами, перевіряючи проведену роботу із заміни табличок назв вулиць та інших об’єктів топоніміки, дорожніх покажчиків, рекламних вивісок, стендів тощо.

Оцінювались якість виконаних робіт, правильність написання, естетичність, відповідність історичним назвам та державним символам України. Гостям показали також складські приміщення, куди звезли старі таблички, борди й банери.

Як зазначив Валерій Аржавітін, у Покровську за три місяці замінено українською вивіски з назвами 2315 підприємств роздрібної торгівлі, 101 - ресторанного господарства, 293 - побутового обслуговування, 365 кіосків, 28 об’єктів оптової торгівлі, 7 ринків, 64 аптек, 10 банків, 39 промислових підприємств, 8 заправок, 246 банерів та бордів, 1177 табличок на будинках. За його словами, 99% суб'єктів господарювання і мешканців міста поставилися до українізації з розумінням.

- Ми сподіваємось, що Покровськ посяде перше місце і отримає 30 мільйонів гривень, які підуть на ремонт вулиці Шмідта, - сказав Валерій Віталійович.

Підсумовуючи побачене, голова робочої групи Людмила Биченко зауважила, що враження загалом позитивні.

- У Покровську за короткий час проведено великі обсяги робіт, багато уваги приділено дорожнім знакам, і це дуже зручно не тільки для водіїв, а й для мешканців. Члени комісії звернули увагу на державні знаки, символіку, перейменування у процесі декомунізації. Однак не все ідеально, є зауваження, зокрема, відсутні назви на зупинках пасажирського транспорту, зустрічаються написи російською мовою, а на деяких вивісках російські літери просто зафарбовані, - зазначила Людмила Биченко.

Вона повідомила, що наше місто стало першою ластівкою у швидкій українізації. Але є й інші претенденти. Тож висновки щодо переможця визначатимуться після огляду ще двох міст області і порівняння результатів. Та, на її думку, Покровськ вже сьогодні можна приводити в приклад іншим містам Донецької області.