У кожного виду мистецтва є своя мова, яку кожен сприймає по-різному. Відомий у нашому місті та далеко за його межами музикант і композитор Юрій Шинкаренко протягом багатьох років вчить своїх учнів розуміти музику, а також створює інструментальні твори, пише пісні для дітей та дорослих.

Юрій Шинкаренко все своє життя присвятив улюбленій справі. Як згадує композитор, його батько любив музику, грав на гітарі та дуже хотів, щоб сини також опанували музичний інструмент. Тому і вирішив привести Юрія разом зі старшим братом до Красноармійської музичної школи. Щоб стати її учнем, тоді треба було пройти великий конкурсний відбір. 10-річний Юрій успішно пройшов прослуховування і був зарахований до класу баяна.

Зі щирою теплотою Юрій Олександрович згадує своїх перших наставників - викладача зі спеціальності Анатолія Єфимовича Савенка та вчителя сольфеджіо Володимира Матвійовича Федчуна, яких, на жаль, вже немає серед нас. Саме вони допомогли зробити перші важливі кроки у музичній освіті, нотній грамоті й навчанні грі на баяні.

Юнак добре і старанно вчився, незабаром опанував також гру на гітарі. Рідна музична школа принесла Юрію Шинкаренку максимум користі та натхнення для подальшого навчання і розвитку. Коли перед випускником постало питання щодо подальшої освіти, він, не вагаючись, прийняв рішення вступати до Артемівського музичного училища, далі продовжив навчання у Донецькій консерваторії.

1979 року повернувся до рідної музичної школи вже в якості викладача по класу баяна та гітари. Він став не лише творчим наставником для багатьох вихованців, але й дитячим композитором, керівником ансамблю народних інструментів «Одинока гармонь», входить до творчого об’єднання композиторів-аматорів Донеччини.

- Протягом багатьох років я працював у літніх дитячих таборах. Це був період, коли піонерські організації припинили своє існування, разом із ними відійшли в минуле і їхні пісні. Тому виникла велика потреба в оновленні пісенного репертуару для дітей, – розповідає композитор. – Так мною були створені «Пісня про вожату», «Зелений острів», «Тихий час» та багато інших дитячих пісень, які «розійшлися» дитячими таборами.

Юрій Шинкаренко є лауреатом міжнародних конкурсів у номінації «композиторська творчість». Його музичні твори друкуються у журналі «Пізнайко», посібнику «Шкільний журнал», виданні «Музична школа», у тернопільському виданні «Богдан», а також у Білорусі. Серед останніх робіт – авторська збірка «На ярмарку», в якій розміщено обробки українських народних пісень для гітари. Талановитий музикант продовжує радувати своїх прихильників новими творами. Покровчанам добре відомі п’єса «Місто прокидається» із сюїтою про Донеччину, «Пісня про місто» на слова А.Ковтуна. Протягом 30 років автор співпрацює з Гришинським народним хором, для якого написав багато творів.

Не забуває композитор і про наймолодших слухачів: для них створено близько 20 дитячих сюїт для різних інструментів, у тому числі цикли невеличких п’єс «Арсенки» та «Максимки», написані на честь народження онуків.

Твори композитора близькі і дітям, і дорослим, адже їхня мова виразна та доступна для сприйняття. Можна з впевненістю сказати, що музика для Юрія Шинкаренка вже давно перестала бути роботою, бо це - його спосіб життя.