У рамках Шевченківських днів в індустріальному інституті ДонНТУ 14 березня пройшли ІІ Всеукраїнські педагогічні читання «Філософсько-педагогічні аспекти формування свідомості технічної інтелігенції». В них взяли участь науковці і студенти, краєзнавці і творча інтелігенція, представники відділів освіти, вчителі й учні навчальних закладів Покровська, Мирнограда, Селидового і Новогродівки.

З привітаннями до учасників педагогічних читань звернулась директор індустріального інституту Світлана Лисенко, яка побажала усім плідної роботи і цікавих доповідей.

Під час пленарного засідання було обговорено формальний та неформальний аспекти освіти для сталого розвитку в Україні. Доповідач - голова Донецької регіональної організації Всеукраїнської екологічної ліги Раїса Бабченко - зупинилась на необхідності розширення партнерських відносин освітян і екологів, розповіла про проведені екологічно-освітянські заходи, участь у проектах міжнародних донорів з відновлення і відбудови Донбасу. На її думку, сталого розвитку територій можна досягти, поєднавши зусилля економічної, екологічної, соціальної сфер та бажання людей зробити свою громаду успішною.

- У наш час основним напрямком стає проектний менеджмент діяльності, і заохочувати молодь треба конкурсами, - впевнена Раїса Бабченко. - У нашій організації проводиться багато конкурсів, які дають можливість вирішити екологічні проблеми, захистити природу. Крім того, останнім часом було створено чимало брошур щодо регіонального розвитку, вирішення місцевих екологічних питань. Вважаю, що потрібно продовжуватививчати, досліджувати свій край, поглиблювати екологічні знання людей. Зараз у нас з понад двох тисяч членів залишилось лише 45 активістів і 250 дітей в екологічній варті. Тож запрошую усіх до нашої організації, адже лише спільними зусиллями можна рухатись уперед.

Завідувач кафедри загальнонаукової підготовки індустріального інституту, кандидат історичних наук Наталія Дяченко виступила з порівняльним аналізом українського і зарубіжного досвіду у сфері освіти. За її словами, освітяни давно порушують низку питань щодо якості освіти, однак у новому законі про освіту на них немає відповідей. Зокрема, це стосується понятійного апарату, який у нас не адаптований до європейського простору, хоча Україна ще 2004 року вступила до європейського освітнього простору, приєднавшись до Болонського процесу.

Що мається на увазі? Наприклад, основою якості освіти у Європі є відповідальність сторін, у нашій країні це організація процедури. Наступний момент: кваліфікація. Якщо у міжнародному просторі людина з дипломом інженера може працювати у будь-якій сфері інженерії, то в Україні інженер може займати лише посаду з деталізованим кваліфікаційним рівнем: гірничий інженер, інженер-будівельник, механік тощо. Далі. У нас студенти вишу проходять практику, а зарубіжний досвід дає інший приклад: стажування, тобто людина, котра отримує вищу освіту, працює, отримуючи за це заробітну плату, і несе повну відповідальність за те, що вона робить.

- У нас, на жаль, підходи залишаються пострадянськими, в якій головними є облік і контроль. Однак в освітянській сфері має бути ціннісне навчання, де основою є довіра, взаєморозуміння і співробітництво. Якщо б наша освіта базувалася на довірі до викладача, педагога, до учня і студента, тоді б якість освіти не треба було контролювати, - зазначила Наталія Дяченко.

Далі учасники читань працювали у секціях «Національно-історична та державотворча спадщина та її роль в освіті», «Краєзнавство як умова формування національної свідомості молоді», «Філософія вищої освіти в контексті суспільних змін» та інших. А за «круглим столом» науковці, працівники освіти і культури обговорили шляхи співпраці у процесі формування майбутнього професіонала.