Вочевидь, що людство переживає енергетичну кризу, адже бажані потреби в електроенергії в декілька разів перевищують її виготовлення. І зараз, як ніколи раніше, гостро постає питання: що чекає на нас далі - енергетичне голодування чи енергетичний достаток?
Вчені підрахували, що 80% всієї енергії мешканці нашої планети отримують, спалюючи вугілля, нафту та нафтопродукти, природний газ, торф. Але цих запасів енергоносіїв, які природа накопичувала сотні мільйонів років, вистачить ненадовго. Отже, єдиний спосіб подолати енергетичну кризу - змусити людину перейти від традиційних джерел енергії до нових, альтернативних.
Передусім, це енергія Сонця, Землі, вітру, води, що є невичерпною та екологічно безпечною. Як енергетичне паливо також можна використовувати сільськогосподарські рослинні відходи: солому, лушпиння соняшника, стебла кукурудзи. Основними перевагами використання альтернативних джерел енергії є їхня доступність та значно менша вартість порівняно з викопними видами палива.
Наша країна має широкі можливості та значні перспективи для впровадження й розвитку альтернативної енергетики. У кожному регіоні є для цього сприятливі умови й необхідні ресурси. Наприклад, наш Покровський район має потенціал для розвитку біоенергетики. Після збирання врожаю на полях залишається багато рослинних відходів, зокрема соломи.
Сучасні технології дозволяють широко застосувати відходи рослинництва для впровадження виробництва пелет – паливних гранул, що виготовляють методом пресування. Солом’яні пелети є хорошими енергоносіями. Від 1 т паливних гранул виділяється стільки ж енергії, як при згорянні 480 м куб. газу або 1,6 т дров. Основною перевагою такого виду палива є те, що в процесі спалювання не відбувається викиду в атмосферу СО2. Тому використання соломи не впливає на кількість парникових газів в атмосфері.
У аграріїв попереду новий посівний сезон, тож, може, варто замислитися над створенням у районі власного виробництва брикетів або пелет із рослинних відходів? Це дозволить зменшити залежність від імпорту енергоресурсів, заощадити кошти й використати їх для розвитку інфраструктури району, не забруднювати навколишнє середовище.
Єлизавета Чарченко, вихованка гуртка «Географічне краєзнавство» райСЮН, учениця 8 класу Удачненської ЗОШ