У Покровському районі завершується перший етап реформування медичної галузі. За результатами приписної кампанії «Лікар для кожної сім’ї» першим у районі набрав понад 1800 пацієнтів сімейний лікар Удачненської селищної амбулаторії, заступник головного лікаря некомерційного підприємства «Покровський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Сергій Філяков. З ним наша розмова про медичну реформу, важливість укладання декларації зі своїм лікарем та збереження існуючих закладів охорони здоров’я.

- Сергію Павловичу, Ви першим у районі уклали визначену новими стандартами кількість декларацій…

- Скажу відразу, я не ставив такої мети. Раніше кожен лікар обслуговував дільницю - 2-3 тисячі пацієнтів, а то і більше, виїжджав на виклики до різних хворих. Та й людина, йдучи зі своїми проблемами до медичного закладу, не знала, до кого потрапить на прийом. Зараз з’явилась можливість обрати лікаря за своїм уподобанням. До мене прийшли жителі селища Удачне, сіл Новосергіївка, Новомиколаївка, Котліне, а також мешканці Покровська, адже я працюю тут з 1985 року, мене багато хто знає. Я нікому не відмовляв, серед моїх пацієнтів і дорослі, і діти.

- А як складається ситуація загалом у районі?

- До кінця червня ми маємо зібрати по району понад 24 тисяч декларацій. Зараз приписною кампанією охоплено близько 12 тисяч мешканців району. Думаю, ми впораємося, робота останнім часом активізувалася - допомагають представники сільських й селищних рад, соціальні працівники, медики амбулаторій і ФАПів, котрі розповідають жителям сіл про нові моделі фінансування медичної галузі та нові стандарти надання послуг. І люди йдуть до лікарів. Лідерами з укладання декларацій з пацієнтами є сімейні лікарі Гришинської сільської амбулаторії Катерина Ярова, Новотроїцької сільської амбулаторії Ганна Цвєтова, Сергіївської сільської амбулаторії Інна Оніпко - головний лікар районного центру ПМСД та інші.

- Але ж є віддалені села, де немає амбулаторій, крім того, добре відомо, що у районі не вистачає лікарів, середнього медперсоналу.

- Так, кадрова проблема є надзвичайно гострою. Випускники медичних закладів не хочуть працювати на селі, навіть незважаючи на те, що їм пропонують житло. Однак ми поки що обходимося власними силами. Усі, хто працює у нашому центрі, дуже відповідально ставляться до своїх обов’язків: виїжджають, куди потрібно, заміняють один одного. Приміром, медики Гродівської селищної амбулаторії, яка має укомплектований штат, періодично бувають у Новоолександрівці та інших населених пунктах. До жителів Сонцівки, які зазвичай звертаються за допомогою до медичних закладів Селидового і Курахового, щовівторка приїжджає лікар центру і веде прийом. Навіть профогляди проводимо у віддалених селах. Завдяки районній владі у нас вистачає медичної апаратури та необхідних препаратів.

Нещодавно селяни часто нарікали на відсутність аптечних пунктів. Зараз у багатьох закладах охорони здоров’я медичні працівники беруть на себе постачання населення медикаментами: укладають договори з аптеками й привозять лікарські препарати, хоча їх ніхто не примушує до цього, вони не отримують від цього прибутку - просто йдуть назустріч людям.

Нині ретельно відстежується процес укладання декларацій, ми намагаємося зробити все, аби охопити медичним обслуговуванням всі сільські і селищні ради.

- Лікарям це потрібно, адже вони працюватимуть за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». А наскільки це необхідно людям?

- Це важливо, адже програма впроваджується для того, аби лікар, обслуговуючи своїх пацієнтів, брав разом з ними відповідальність за стан їхнього здоров’я, щоб люди довіряли йому та своїм ставленням до його рекомендацій і призначень допомагали долати хвороби. Крім того, це необхідно, аби зберегти у селах існуючі амбулаторії, ФАПи. Адже зрозуміло: якщо немає пацієнтів, медичний заклад не потрібний, на його утримання ніхто не виділятиме коштів.

- Які «підводні рифи» медичної реформи ви бачите?

- Є багато питань. Зокрема, не передбачається як медична послуга виклик лікаря додому. Але ж у нас ще не всі в змозі дістатися до медичного закладу, скажімо, з тієї ж Сонцівки або Муравки. Лікарю складно порадити метод лікування телефоном, не оглянувши хворого. Вважаю, що ми поки не відмовлятимемося від огляду пацієнтів.

Не зовсім зрозумілою є ідеї щодо закриття психіатричних лікарень, відсутності фінансування на лікування онкологічних хворих тощо.

- Яка зараз ситуація із захворюваністю населення у районі?

- Ситуація напружена. Через бойові дії, що ніяк не припиняються, люди живуть у постійній напрузі. Збільшилась кількість випадків ішемічної хвороби серця, діабету, онкологічних та інших захворювань, однак хворі часто відмовляються від диспансеризації, лікування, бо не вистачає коштів.

Я з Авдіївки і добре розумію: треба закінчувати війну, яка приносить лише страждання, психотравми, захворювання. Моя робота у тому, щоб допомагати людям, і якщо вони йдуть від мене задоволеними, я вважаю, що недарма обрав професію лікаря.