Як відомо, у суспільстві існує усталена думка, що бібліотекар – це професія тихих, скромний людей. Проте нові культурні трансформації багато в чому впливають на статус бібліотек і спонукають суспільство змінити свої переконання. Сьогодні можна сміливо говорити, що скромним, інтелігентним та освіченим бібліотекарям під силу не лише надати інформацію з найменшими витратами часу, але й популяризувати книгу та втілювати у життя найсміливіші проекти. Бібліотекар Покровської центральній бібліотеки ім. Шевченка Наталія Пилипенко має вищу освіту за спеціальністю «бібліотекар, бібліограф» та абсолютно не погоджується із хибним стереотипом, що її професія – нудна й одноманітна справа.
Наталія Пилипенко зазначає, що жодного разу не пожалкувала про те, що обрала професію бібліотекаря. Вона впевнена: не місце красить людину, а людина місце, головне ставитися до своєї справи творчо і з любов’ю.
Дитинство та юність Н.Пилипенко були наповнені яскравими моментами і цікавими подіями. Попри те, що скромна дівчинка не любила привертати до себе увагу, бажання брати участь у святкових заходах й організовувати цікаві зустрічі завжди перемагало. Під час навчання у школі вона відвідувала всі творчі гуртки, співала у хорі, була членом культмасового сектора й головою шкільної ради.
Організаторські здібності допомагають Наталії Едуардівні й у професійній діяльності. Де б вона не працювала, всюди створювала для відвідувачів осередок творчості, затишку, цікавого й корисного дозвілля. Так, коли прийшла до дитячої бібліотеки, робила все, аби тут вирувало життя: подбала про кольорове оформлення стендів і приміщення, налагодила співпрацю з педагогами і вихователями, організовувала екскурсії, масові заходи для юних читачів.
Цікавою була робота й у бібліотеці профспілки «Житлобуду» у будівлі гуртожитку мікрорайону «Південний». З ініціативи молодого та енергійного бібліотекаря було розширено площу приміщення бібліотеки, з’явились нові стелажі й сучасні настільні лампи, оновлено книжковий фонд, відкрито невелику читальну залу із зеленим куточком і акваріумом. Жителі гуртожитку із задоволенням відвідували літературні вечори, святкові заходи, на які їх гостинно запрошувала привітна бібліотекар Наталія Пилипенко.
Згодом Наталію Едуардівну запросили на роботу до центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка. Тут протягом багатьох років вона працювала провідним бібліотекарем читальної зали, потім – у відділі абонемента. Окрім роботи з молоддю, Наталія Едуардівна розпочала співпрацю з читачами поважного віку. Серед відвідувачів було чимало творчих людей – поети, письменники, журналісти, які мали спільні інтереси, а головне – бажання спілкуватися, обмінюватися досвідом і зустрічатися частіше. Так виникла ідея створити літературний клуб, який згодом перетворився на творчу вітальню. Бібліотека стала місцем зустрічі художників, літераторів, майстрів декоративної творчості, краєзнавців. Наталія Пилипенко запропонувала обрати назву створеної організації та визначитися із планами на найближчу перспективу. Так було створене творче об’єднання «Суцвіття». До його складу увійшли митці з Покровська, Родинського, Селидового, Мирнограда, Дніпропетровщини, Харківщини, Києва. Згодом у «суцвіттян» з’явилась власна газета, почали виходити нові книжки та збірки. Популяризуючи творчість талановитих людей рідного краю, Наталія Едуардівна запрошує на презентації і персональні виставки дітей та дорослих, оновлює художні галереї, виставки збірок місцевих поетів і письменників.
- Не погоджуюсь із висловлюваннями, що бібліотеки зараз мало хто відвідує, - говорить Наталія Пилипенко. – Так, тут немає величезних черг, але із впевненістю можу сказати: до нас приходить багато читачів, мами, бабусі й дідусі приводять дітей. Звичайно, в інтернеті зараз можна знайти будь-яку інформацію, але книга - це читання для душі. З нею людина стає більш грамотною, освіченою. Бібліотека потрібна суспільству і має існувати завжди. Для цього й працює наш дружній колектив. Разом ми шукаємо новинки, цікаві форми роботи, крокуємо в ногу з часом.
Звичайно, масова комп’ютеризація вносить свої корективи у життя, але й бібліотека не стоїть на місці: кожен захід тут доповнюють відеоматеріалами, слайдами, сюжетами, проводять віртуальні екскурсії. Центральна міська бібліотека розширює культурні зв’язки, бере участь у міжнародних проектах грантової підтримки. Завдяки перемозі у проектах Міжнародної організації з міграції за підтримки Уряду Японії у бібліотеці проведено ремонт у двох кімнатах – «зеленій» і «персиковій», придбані меблі, оргтехніка, обладнано кімнату відпочинку для людей з особливими потребами.
У планах творчого колективу бібліотекарів – багато цікавих заходів для мешканців і гостей міста, серед яких - всеукраїнський книжковий форум за участю видавництв з Краматорська, Києва, Харкова, проведення Шевченківських читань, участь у нових проектах і, звичайно, розширення читацької аудиторії.
