Рік тому пішла з життя світла людина, прекрасна і талановита покровська поетеса Ірина Карпова. Незадовго до смерті вона стала членом міжрегіональної спілки письменників, а вже після траурної дати було презентовано другу збірку її віршів. Рік тому у літоб’єднанні «Сфера» вирішили провести конкурс пам’яті Ірини Карпової та видати збірку віршів, присвячену їй.
8 листопада у Покровську відбувся захід пам’яті Ірини Карпової. У цей день зібралися її рідні, друзі. Члени ЛІТО «Сфера» приїхали на захід практично у повному складі - із Родинського, Мирнограда, Білицького, Селидового і навіть із Дніпра. Захід тривав дві з половиною години, кожному з присутніх було надано слово.
На заході презентували збірку філософської лірики “О, не лети так, жизнь…”, присвячену Ірині Карповій. А наприкінці підвели підсумки конкурсу імені Ірини Карпової, що відбувся за підтримки небайдужих людей, Міжрегіональної спілки письменників та Конгресу літераторів України і члена цієї організації Валентина Щепотіна.
Гран-прі конкурсу дісталося покровському поету Олександру Товбергу. Перше місце посіла родинська поетеса Ірина Вінник, другі місця розподілили між собою Сергій Васильєв із Білицького і Віталій Михайлов із Покровська, треті – Григорій Антонов із Селидового, Ірина Левенцова і Ніна Андрушко з Родинського. Переможці отримали ексклюзивні збірки із автографами членів журі конкурсу пам’яті Ірини Карпової, переможців міжнародного фестивалю “Центр Європи”.
Пам’ятати – значить не зрадити. Ірина Карпова заслуговує на довгу і справжню пам’ять по собі.
«Ты, знаешь, как хочется жить,
Наслаждаться восходом багряным…»
Геннадий Селезнев
* * *
Знаешь, Боже, как хочется жить!
Я от жизни ещё не устала.
Может, много прошу, может мало ‒
В ритме жизненном просто кружить.
Знаешь, Боже, так хочется быть.
Быть уверенной в каждом рассвете.
Быть спокойной, что внуки и дети
Будут долго и счастливо жить.
Перебои дыханья Земли
Предсказали давно все пророки,
Также гибель, болезни и сроки…
Жить в любви просто мы не смогли.
Люди, слышите, - хочется жить!
Не одним нам, всей нашей планете.
Без неё нас не будет на свете,
Войны нужно навек прекратить.
Бесконечно Земля будет жить.
Человек будет жить род от рода.
Под величием дивной природы,
Если сможет прощать и любить.
Знаю, Боже, что все может быть.
По твоей все свершается воле.
Попрошу, - дай прожить нам без боли
Нашу жизнь. Просто хочется жить!
Ирина Карпова
