Як знайти для дитини заняття до душі, чим заповнити позаурочний час, аби це було не лише цікаво, а й корисно, зробило щоденне життя більш насиченим і різноманітним, принесло навички та уміння, що знадобляться й у дорослому віці? Такі запитання виникають у багатьох батьків та небайдужих дорослих людей, котрі переймаються дозвіллям дітей, їхнім майбутнім. Відповіддю на них може стати пілотний литовсько-український проект щодо вдосконалення якості позашкільної освіти, який стартував на теренах України, адже Покровськ є одним з чотирьох міст, відібраних для участі у ньому.

На початку грудня у центральній міській бібліотеці імені Тараса Шевченка покровчан із тонкощами литовського досвіду створення якісної неформальної освіти та її фінансування знайомили директор центру дітей та молоді Литви, президент Європейської асоціації установ неформальної освіти Валдас Янкаускас і депутат парламенту Литовської республіки, колишній міністр освіти та науки Литви Гінтарас Степонавічюс.

Це вже не перша зустріч: навесні цього року литовські високопосадовці розповідали представникам освіти, громадськості і влади Покровська про новації у системі освіти своєї країни, про зміни, що відбулися на рівні шкіл, вчителів, керівників освітніх закладів. Гінтарас Степонавічюс тоді презентував і результати практичного застосування кошика неформального виховання дітей у Литві, зазначивши, що з 2009 року кількість учнів, залучених до різних видів позашкільної освіти, зросла з 25% до 57%, зареєстровано більше 2000 програм неформального виховання дітей і понад 900 нових надавачів послуг, використовуються нетрадиційні середовища виховання – парки, музеї, художні майстерні, а головне, що позашкільна діяльність стала ближчою до дітей.

- Ми зацікавились литовським досвідом і литовсько-українським проектом «Забезпечення якості неформальної освіти», адже він стосується позашкільного виховання, яке є важливою структурою в освітньому процесі, забезпечує зайнятість дітей у позаурочний час, - говорить начальник відділу освіти Покровської міської ради Марина Голуб. - У вересні ми зустрічалися з представниками Литви у Бахмуті, а тепер вони приїхали до нас вже як до учасників проекту.

Литовсько-український проект із забезпечення якості й удосконалення системи фінансування позашкільної освіти має на меті залучити до неформальної освіти максимальну кількість дітей, передбачає тренінги для вчителів, консультації для керівників навчальних закладів, навчання у Литві за допомогою литовських експертів з неформальної освіти українських консультантів-тренерів, які далі ділитимуться досвідом зі своїми колегами.

- Ми розпочинаємо проект, що фінансується фондом співпраці при міністерстві іноземних справ Литви. Його метою є допомога у впровадженні литовського досвіду неформальної освіти, який є одним з найбільш вдалих у рамках реформування освіти. Спільно з міністерством науки і освіти України, посольством Литви ми відібрали для участі в ньому чотири міста – Кременчук Полтавської області, Городок - Львівської, Бахмут і Покровськ – Донецької області. Цей проект допоможе відкрити зовсім нові можливості позашкільної освіти, впровадити систему, коли «гроші йдуть за дитиною», - розповідає президент Європейської асоціації установ неформальної освіти Валдас Янкаускас.

За його словами, у Литві за кожну дитину гурток, секція чи інша установа, яку вона відвідує, отримує кошти, що дозволяє залучати нових провайдерів, зокрема, приватні, неурядові організації, ініціативних людей, зацікавлених у розвитку неформальної освіти. Починається конкуренція, що сприяє підвищенню якості позашкільної освіти і кількості охоплених дітей.

- У Литві подібний пілотний проект розпочався 2009 року у п’яти регіонах і показав досить хороші результати, - зазначив Валдас Янкаускас. – Зараз ми будемо обирати 15 претендентів, котрі проходитимуть навчання у Вільнюсі та предметно ознайомляться, як ця система працює у нас. Однак ми не є прихильниками того, щоб повністю копіювати литовський досвід. У кожної держави є свої особливості - національні, культурні, тож і у Покровську самостійно вирішуватимуть, які методи будуть використовуватись у неформальній освіті, яким буде кошик. Багато в чому це залежить від місцевої влади.

Головний принцип литовської моделі – «гроші йдуть за дитиною», тобто фінансуються реальні діти, які займаються у студіях, гуртках, секціях. Участь у них є добровільною, отже діти не прийдуть туди, якщо це буде їм нецікаво. У Литві за майже десятиріччя було відкрито близько 2,5 тисячі нових гуртків, зокрема з ІТ-технологій, робототехніки, вивчення іноземних мов.

Під час зустрічі з представниками міського відділу освіти та керівниками установ позашкільного виховання гості з Литви провели лекцію «Про виклики, з якими ми стикаємося, коли говоримо про якість освіти», а також тренінг щодо реалізації програм неформальної освіти.

- Ми бачимо, що не лише керівництво міста, а й освітяни налаштовані на оновлення системи позашкільної освіти, укріплення орієнтації та мотивації на більш якісну роботу. Сподіваємось, що наша присутність дозволить адаптувати у місцевих умовах литовський досвід, досягти бажаної мети: більше охоплених дітей, розширення мережі гуртків, створення прозорої системи фінансування, щоб не було приписок, «мертвих душ». У нас дуже важливим був ще один момент: залучити дітей не лише із спроможних родин, а й тих, хто зростає у сім’ях соціального ризику. Гуртки з новими провайдерами були зацікавлені саме у таких дітях, шукали нові форми і методи їхньої мотивації, - підкреслив член Литовського парламенту Гінтарас Степонавічюс.

У конференц-залі бібліотеки проводився відбір кандидатів у експерти, котрі проходитимуть навчання у Литві. Вони розповідали про себе, свою роботу й успіхи, мотивацію для участі у проекті.

- Бажаючих дуже багато, - повідомив заступник Покровського міського голови Юрій Третяк, - а оберуть лише 15. У Європі така система працює багато років, однак саме литовський досвід – переходу від пострадянської системи позашкільної освіти до європейської – більш цінний для нас, тому що реформування там досі продовжується, а ми знаходимося на початку цього шляху. Змінюючи підходи до неформального виховання, ми зможемо залучити спеціалістів, котрі раніше не бачили себе у традиційній системі освіти, або не могли в ній працювати через відсутність спеціальної освіти. У нас вони є і мають бажання навчити дітей застосовувати у житті різні компетенції, бути успішними й досягати кращого життя.

Навесні наступного року литовці знову приїдуть до нашого міста, щоб подивитись, як просувається підготовка до впровадження проекту. А стартує він у Покровську на початку наступного навчального року. Як працюватиме система, у великій мірі залежатиме від наших спеціалістів.