Покровсько-Добропільське управління ГУ ДФС у Донецькій області повідомляє, що юридичні особи – платники єдиного податку IV групи, які є власниками/ користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду, звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. За інші земельні ділянки земельний податок сплачується на загальних підставах.

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у  власності сільськогосподарського товаровиробника або надана  у користування, у тому числі на умовах оренди.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Податківці пояснюють, що землями сільськогосподарського призначення визнаються площі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення виробничої інфраструктури, у тому числі оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать:

 а) сільськогосподарські угіддя - рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги;

б) несільськогосподарські угіддя - господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Частинами ІІ – IV ст. 59 Земельного кодексу України визначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів), де вони можуть створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння і  рибогосподарських потреб.