В останні роки з’явилось чимало нових професій, що вважаються сучасними та престижними. Однак не втрачають свого значення робітничі спеціальності, без яких неможливо уявити роботи жодного господарства, підприємства чи комунальної служби. Тракторист керуючої компанії «Комфорт» Михайло Спиридонов майже 40 років за кермом «залізного коня». Улюбленій професії він присвятив все життя і став майстром справи, обраної за покликом серця.

Влітку, коли безжально пече сонце, чи взимку, коли мороз обпікає руки, - незалежно від пори року для тракториста Михайла Спиридонова завжди знайдеться робота. Перевезення будівельних матеріалів, м’якої та твердої покрівлі, ремонти у житловому фонді, аварійні виклики – Михайло Миколайович завжди задіяний у цих роботах, і трактор є його незмінним, надійним помічником.

Водій не лише за професією, а й за покликанням, – так про Михайла Спиридонова говорять колеги, відзначаючи його багаторічний досвід і ставлення до роботи. Він знає тонкощі й труднощі цієї професії, адже керував тракторами МТЗ-82, ЮМЗ-6АМ40.2, екскаватором, попрацював у полях і на будівництві. Старші товариші завжди прислухаються до його думки, а молодші йдуть за порадою і допомогою. При цьому він завжди залишається доброю, привітною та скромною людиною.

- Мабуть, я знайшов своє місце у житті, бо займаюся улюбленою справою, до якої завжди відчуваю інтерес, - розповідає Михайло Спиридонов. – А якщо до чогось лежить душа, до того й руки прикладуться. Будь-яка справа потребує наполегливості, старанності, а досвід приходить з роками.

Михайло Спиридонов народився у Покровську, тодішньому Красноармійську. Шкільні роки пройшли у Краснодарському краї, куди переїхав разом із мамою та старшою сестрою. Завжди мріяв керувати транспортом, бачив себе лише у техніці, тому після повернення до рідного міста вступив до училища № 38, де отримав професійно-технічну освіту за спеціальністю тракториста-бульдозериста. Трудову діяльність розпочав у «Райсільгоспхімії». Сюди великими вагонами надходили органічні та мінеральні добрива, які треба було розподіляти на вносити на поля.

Після служби в армії впродовж тривалого часу працював трактористом в «Агрохімоб’єднанні», котре знаходилось у селищі динзаводу та пізніше стало міжгосподарським агропідприємством. Саме з цим підприємством Михайла Миколайовича пов’язують найтепліші спогади. Ніби гортаючи сторінки минулого, він згадує дружний та згуртований колектив, що відповідав за внесення органічних добрив на поля всього району. Ланка трактористів давала підкормку землям колгоспів ім. Шевченка, Ульянова, радгоспу «Молочний», працювали в Ударнику, Ясеновому, Срібному, Сергіївці, Удачному та багатьох інших селах і селищах. Михайло Миколайович розповідає, як подорожували дорогами великого району, поверталися виснажені, однак не нарікали ні на життя, ні на втому. Багато працювали, але й відпочивати уміли.

Далі була робота у колгоспі «Маяк» Покровського району Дніпропетровської області, де протягом 9 років працював трактористом і виконував сільськогосподарські роботи. Косив зернові, багаторічні трави, проводив культивацію та оранку, привозив корм для худоби.

Протягом останніх 10 років працює у компанії, що займається обслуговуванням житлового фонду Покровська. За роки роботи на підприємствах міста та району серцем прикипів до улюбленої справи, і без гуркоту мотора не уявляє свого життя.

- Наша робота цікава, а головне – потрібна людям. Так, техніка вже не нова, іноді виходить з ладу, - говорить Михайло Миколайович. – Та з часом починаєш розуміти і відчувати свою техніку. Були б нові запчастини, а полагодити, подовжити її життя завжди можна.

Сумлінно ставитися до своїх обов’язків і не боятися роботи він навчив і дітей. У шлюбі виховав двох синів та доньку, та три роки тому родину спіткало горе - пішла з життя дружина і мама. Батько став єдиною опорою і підтримкою для великої сім’ї. Зараз вже дорослі сини виховують власних дітей, а 16-річна донька Юля живе разом з Михайлом Миколайовичем.

Дівчина дбає про татуся, а він дарує доньці свою безмежну любов. Юлія навчається в 11 класі, захоплюється малюванням, любить готувати та мріє стати професійним поваром-кондитером. Батьківська підтримка та віра в краще обов’язково допоможуть їй обрати правильний шлях на перехрестях життєвих доріг.