Як вирішити, кому допомагати та хто має право на другий чи третій шанс, щоб усе виправити? Голова благодійної організації «Місто милосердя» Денис Бабенко впевнений, що здатність творити добро закладена у людях з самого народження, важливо лише почати. Тому він, наче рятувальний вогник, допомагає та спрямовує людей, загублених у темряві своїх помилок, покинутих і проігнорованих суспільством, на шлях до нормального життя та щасливого майбутнього.

Денис народився у звичайній шахтарській родині. Йому довелося пережити складнощі та пройти через виклики долі. Сенс життя – допомагати ближнім він знайшов завдяки релігії та благодійності.

- Спостерігаючи, скільки лиха коїться довкола, я всім серцем і душею хочу змінити це. Намагаюсь примножувати добро, дарувати надію та допомагати людям боротися з їхніми згубними звичками та життєвими негараздами, - ділиться Денис.

Сім років тому Денис Бабенко заснував благодійну організацію «Місто милосердя». 2014 року разом з однодумцями почав допомагати українським військовим та мирним жителям, постраждалим від збройного конфлікту на Донбасі. Тоді з’явилася й ідея вуличного харчування для переселенців. Зараз «Місто милосердя» годує усіх нужденних шість разів на тиждень у Покровську та Мирнограді.

Волонтери благодійної організації винаймають занедбаний будинок та разом зі своїми підопічними ремонтують його. «Дім милосердя» дає шанс змінити спосіб життя, отримати медичну допомогу та, за можливістю, відновити документи. Головні умови – це добровільність і відмова від паління, алкоголю та наркотичних речовин. Сьогодні притулок має два корпуси - чоловічий та жіночий, де проживають 19 осіб: найстаршій - 93 роки, наймолодшій - 36.

У кожного мешканця будинку - своя історія: Надія залишилась без документів й змоги повернутись до рідного міста; від Віктора відмовились родичі, до «Дому милосердя» він потрапив завдяки рятувальникам МНС, за 93-річною Марією Іванівною після смерті доньки нікому доглянути; будинок та документи Олени згоріли під час пожежі, а Світлана залишилась один на один з онкологічною хворобою...

Не дивлячись на сумне минуле, вони живуть разом та піклуються один про одного, ніби велика родина. У кожного є свої обов’язки: Гліб – старший дому й слідкує за порядком, Надія готує смачні обіди, Наталія в’яже всім теплі шкарпетки.

Денис Бабенко та його підопічні говорять, що у них немає «тягарів» та зайвих, бо у «Домі милосердя» важливий кожен. Команда волонтерів створила також центр реабілітації «Милосердя», де допомагають нарко- та алкозалежним.

- Три роки тому мій друг, якого Денис Леонідович повернув до нормального життя, познайомив мене з ним. До цієї зустрічі я 12 років був наркозалежним, крав речі, декілька разів сидів у в’язниці. Я накоїв стільки лиха...  Але мене більше не цікавить колишній спосіб життя, бо хочу жити сьогодні та мати майбутнє. Я пройшов реабілітацію завдяки «Місту милосердя», став старшим у нашому центрі, керую вуличним годуванням та допомагаю нужденним. Мрію стати прикладом для своїх залежних знайомих та витягнути їх з тієї пітьми, як колись Денис Бабенко витягнув мене, - розповідає Олександр Тихомиров.

Усі ці люди вдячні Денису, який простягнув їм руку допомоги, не залишив наодинці з проблемами та своїм прикладом показав, що життя має бути наповнене добротою, допомогою ближнім і планами на майбутнє.

- Денис Бабенко – це лише ім’я, вершина айсбергу, за яким прихована просто титанічна робота нашої команди та небайдужих людей. Особисто для мене організація «Місто милосердя» - як дитина. Я щиро радію успіхам наших підопічних, переживаю, коли вони вирішують жити самостійно, та відчуваю біль, якщо повертаються до старого, - говорить Денис.

Він щасливий, що має таку велику дружну команду та безліч помічників, але головною підтримкою і натхненням для нього є дружина Аліна, яка займається волонтерською діяльністю, спрямованою на допомогу дітям, дорослий син Олександр, доньки Мілана та Луїза, котрим 9 та 6 років, і п’ятирічний Марк.

Голова «Міста милосердя» мріє відкрити свій хоспіс на 50 осіб та зробити ремонти у вже існуючих будівлях, щоб більше людей змогли отримати прихисток і підтримку. Волонтери радо приймуть будь-яку допомогу від небайдужих людей. Зв’язатись з організацією «Місто милосердя» та особисто з Денисом Бабенком можна у соціальній мережі Фейсбук, або зателефонувавши на номер 066-75-54-217. Притулок «Дім милосердя» - 095-58-711-19, центр реабілітації для залежних – 050-25-344-78.