В Україні вкотре точиться дискусія про те, чи варто переводити годинник. Верховна Рада підтримала законопроєкт про скасування літнього часу у першому читанні, але не змогла проголосувати остаточно, відправивши його на доопрацювання. Є ймовірність, що рішення про нове обчислення часу до кінця березня може ухвалити Кабмін своєю постановою. Поки остаточне рішення не прийняте, експерти центру громадського моніторингу та контролю зібрали аргументи «за» і «проти» переведення годинників.

Влив на здоров’я та енергозбереження

Автори закону кажуть, що переведення годинників шкідливе для здоров’я українців. Аби в цьому впевнитись, народні депутати консультувались з науковцями та лікарями.

«Такий сезонний часовий стрибок призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативним чином відображається на загальному стані людини, як фізіологічному, так і психологічному. Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб», – пояснює віцеспікер Руслан Стефанчук.

Підтримує цю думку і лікарка-неврологиня Діана Шуляк. За її словами, у період зміни часового режиму підвищується ризик захворювань, ускладнень серцево-судинної системи, інсультів, тож, якщо зупинитись хоча б на якомусь часі на постійній основі, людина адаптується і він для неї буде нормою.

Прихильники єдиного часу кажуть, що переведення годинника не допомагає енергозбереженню. Голова Комітету економістів України Андрій Новак пояснює, що основним споживачем електроенергії є промислові підприємства, і найбільш енергозатратні з них працюють 24/7, тобто у них безперервне виробництво. Це металургія, хімічна галузь, хлібокомбінати, для яких абсолютно не мають значення переведення годинників двічі на рік.

У парламенті кажуть, що в Україні немає точних розрахунків, скільки можна зекономити електроенергії на промисловості. Якщо і йдеться про якусь економію, то про дуже незначну.

Як у Європі

Серед переваг постійного зимового часу депутати називають можливість синхронізуватися із економікою ЄС. Адже Європарламент ще два роки тому скасував обов'язкове переведення годинників. З 2021 року кожен член Євросоюзу може сам обирати систему переведення годинників, чи взагалі відмовитися від неї. Рішення європейців ґрунтується на публічному обговоренні ідеї відмови від сезонного часу. Свого часу в опитуванні взяли участь понад 4,6 млн. громадян ЄС, і більшість підтримала скасування переведення годинників. Водночас європейські країни досі визначаються, який час краще залишити: «літній» чи «зимовий».

Як свідчать опитування українців, більшість громадян не проти залишитись на «зимовому» часі. Наразі чиновники пропонують законодавчо закріпити в Україні «єдиний київський час», що відповідає другому годинниковому поясу в національній шкалі координованого часу UTC+2.

Але у цієї ідеї є критики. Прихильники переведення годинників впевнені, що «літній» час дозволяє людям ефективніше використовувати світловий день. І справа не тільки в економічних факторах на кшталт економії енергії, а й соціальних, зокрема зменшенні кількості ДТП та злочинів у вечірні години. Є також застереження, що, залишаючись на «зимовому» часі, українці стикнуться із незручностями: за оцінками експертів, влітку сонце вставатиме приблизно о четвертій ранку, а сідатиме о пів на восьму вечора.

Єдиної думки щодо доцільності переведення годинникових стрілок досі немає. Якщо до кінця березня можновладці все-таки ухвалять рішення, то Україна впродовж усього року житиме за «зимовим» часом.