Війна накладає відбиток на кожну людину - для когось він майже не помітний, а для декого є фатальним. Одним словом, повернутися живим із зони бойових дій - ще не значить лишити війну позаду чи зовсім забути цей важкий досвід. Наприклад, у США існує система фахівців, котрі займаються ментальним здоров‘ям ветеранів. Ветерани АТО/ООС у нинішніх реаліях є невіддільною складовою українського суспільства. І Україна досить повільно, але все ж переймає позитивний досвід колег зі Сполучених Штатів.

На жаль, досі існує пострадянський комплекс недовіри до психологів. Це ускладнює непросту ситуацію з психосоціальною реабілітацією ветеранів російсько-української війни. Згідно з оприлюдненим 23 січня в Києві дослідженням  Міжнародної організації з міграції «Життя після конфлікту: опитування щодо соціально-демографічних та соціально-економічних характеристик ветеранів конфлікту на Сході України та їхніх сімей» 74% ветеранів зазначили, що участь у воєнних діях змінила їх назавжди, приблизно стільки ж вважають, що зрозуміти їх та їхні потреби спроможні лише такі, як і вони, - учасники бойових дій.

Щоб поліпшити ситуацію, ветеранські громадські організації та формування починають втілювати в життя власні проєкти на досвіді закордонних та українських колег.  Один з таких проєктів втілює благодійний фонд «Союз ветеранів АТО» в рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Королівства Нідерландів.

В проєкті «Покращення психосоціальних сервісів для ветеранів шляхом організації і проведення груп «рівний-рівному» ветерани, що мають власний досвід війни та повернення в цивільне суспільство, допомагають своїм побратимам знайти вихід із складних життєвих ситуацій.

Як зазначає координаторка проєкту, у Краматорську пройшла низка тренінгів, підготовлені фасилітатори з кола ветеранів, які можуть організовувати групи самодопомоги у своїх громадах. Ветерани з чотирьох міст Донеччини та Луганщини - з Покровська, Селідового, Лисичанська та Рубіжного, стали фасилітаторами і отримали навички першої психологічної допомоги та знають алгоритм дій у разі виникнення непередбачуваних ситуацій. Вони вже створили у своїх містах групи взаємної допомоги, де у теплій, побратимській атмосфері воїни можуть щиро поспілкуватися, поділитися досвідом подолання тих чи інших проблем, підтримати один одного.

Такі ж групи в межах цього проєкту функціонують і для родин ветеранів. Здебільшого в них беруть участь  мами та дружини. На зустрічах вони можуть почути корисний та позитивний досвід інших чи поділитися своїм, отримати підтримку та відповіді на деякі складні питання. Зустрічі груп самодопомоги для родин, як зрештою і для ветеранів, відбуваються кілька разів на місяць, у вихідні дні.

Сьогодні близько 1,2 млн осіб в Україні мають ветеранський статус, майже 400 тисяч із них – ветерани АТО/ООС. Реінтеграція в суспільство, адаптація до цивільного життя - це внесок у майбутнє, який має забезпечити українських ветеранів від сумного досвіду попередніх воєн. Перелаштувати свої думки та почуття для людини, що повернулася з війни додому, досить важко, і тут вже громада та побратими простягають руку допомоги захисникам. Мабуть, так і має бути.

   Центр підтримки ветеранів АТО та їх сімей «Поруч»