Україна разом із Європою та рештою світу переживає третю хвилю коронавірусу. Попри сподівання науковців та політиків, пандемію COVID-19 за рік подолати не вдалося. Карантин триває, хоч і з деякими відмінностями. У країнах із великою кількістю хворих – це локдаун, в Україні – адаптивний карантин. Чим відрізняються обмеження в Україні та ЄС, дізнався центр громадського моніторингу та контролю.

Адаптивний карантин в Україні

У квітні Кабінет міністрів України через пандемію коронавірусу продовжив до 30 червня режим надзвичайної ситуації, відповідно, й адаптивний карантин.

- Надзвичайна ситуація насамперед стосується органів державної влади, їх готовності щодо протидії пандемії. Водночас це ще одне нагадування всім українцям, що ми маємо залишатися обачними та обережними. Адже від цього залежить здоров’я та життя наших близьких, – наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Як і раніше, територія країни поділяється на зони відповідно до «червоного», «помаранчевого», «жовтого» та «зеленого» рівнів епідемічної небезпеки. Найбільше обмежень має «червона» зона, де заборонена робота закладів громадського харчування; ТРЦ, кінотеатрів і театрів; непродовольчих магазинів і ринків, спортзалів та басейнів; закладів освіти, окрім дитсадків та початкових класів; проведення масових заходів. При цьому відкриті парки і дитячі майданчики, немає жодного обмеження пересування громадян.

У всіх зонах необхідно носити маску в громадських будівлях і транспорті, при цьому в громадському транспорті діє обмеження щодо перевезення пасажирів лише на сидячих місцях.

Європа з комендантською годиною

У більшості країн ЄС карантинні заходи значно суворіші, ніж в Україні. Зокрема, у Франції запровадили вже третій локдаун. Щоб вийти з дому, необхідно заповнити спеціальну форму. Без нагальної причини не можна подорожувати країною. З 19.00 до 6.00 діє комендантська година. Працюють лише магазини з товарами першої необхідності. Школярі навчаються дистанційно.

В Італії також діє комендантська година з 22.00 до 5.00. Заборонені необов’язкові подорожі, і всі мешканці повинні носити маски в публічних місцях (як надворі, так і всередині будівель). У червоній зоні заборонено виходити з дому без поважної причини. Відкриті тільки найважливіші магазини, а кафе та ресторани працюють лише на винос. Школярі та студенти навчаються дистанційно.

В Іспанії схожі обмеження, як у Франції та Італії. Уряд так само запровадив вночі комендантську годину. В усіх громадських місцях потрібно носити маску. У відкритих публічних місцях дозволяється збиратись шістьом особам, в закритих – лише чотирьом. Школи також зачинені.

У Німеччині уряд вимагає носити медичні маски (хірургічні або FFP2) у магазинах та громадському транспорті, а решта обмежень, як і в Україні, варіюється залежно від регіону. Так, у Берліні дія нічна комендантська година. Зайти до непродуктового магазину, перукарні або салону краси можна тільки зі свіжим негативним результатом експрес-тесту.

Суворі карантинні обмеження також діють у Польщі, Чехії, Нідерландах, Австрії та Бельгії.

Послаблення заради туристів

Низка європейських країн, де кількість хворих невисока, у квітні-травні послаблюють карантин. Це туристичні Португалія, Греція та Кіпр. Менш суворі протиепідемічні заходи тепер будуть і у Швейцарії, де для відвідувачів відкрились тераси ресторанів і спортзали.

Так, у Португалії з 15 березня запрацювали деякі підприємства, садочки та початкові школи. А на початку квітня – середні школи. У більшості регіонів вперше за два місяці почали працювати торговельні центри, кафе і ресторани з не більш ніж 4 клієнтами за столиком всередині, та 6 – надворі. У травні планується відновити публічні заходи надворі.

Кіпр послабив карантин з 4 травня. Першими відновляють роботу підприємства будівельної та суміжних галузей. При цьому великі торговельні центри та магазини залишатимуться зачиненими. Триватиме далі комендантська година в нічний час.

Греція, в якій також діє нічна комендантська година, планує зняти деякі обмеження на початку туристичного сезону. Зокрема, з 14 травня вона відкриває кордони для іноземних туристів зі щепленням або негативним ПЛР-тестом. У травні влада збирається також дозволити роботу ресторанів. Але все це можливе, лише якщо ситуація із хворими не погіршиться.

Європейці протестують

За останні два місяці у різних країнах Європи відбулись антикарантинні протести. На півдні Швейцарії кілька сотень молодих людей вийшли протестувати проти обмежень. Поліція застосувала сльозогінний газ і гумові кулі, щоб заспокоїти мітингувальників.

Наприкінці березня у Франції 6,5 тисячі людей вийшли на вулиці Марселя святкувати карнавал. Як і в Швейцарії, протестувала молодь, яка «сита по горло життям у локдауні». Поліцейські розганяли порушників сльозогінним газом. Десятки людей отримали штрафи у 135 євро за порушення маскового режиму.

Кілька антикарантинних акцій відбулось у німецькому Штутгарті. Загалом, за даними соціологічних досліджень, майже половина німців (46%) виступають проти запровадження комендантської години.

Тим часом в Україні більшість громадян – 65% – підтримують «жорсткий карантин», 33% – не підтримують. При цьому 77% виступають за закриття ресторанів і кафе, 63% – за закриття шкіл, 50% – за закриття дитсадків.

Експерти зазначають, що очевидним мірилом ефективності локдаунів є зменшення кількості хворих. Однак це залежить від дуже багатьох факторів, не останнім з яких є довіра до дій влади і дотримання всіх обмежень.