У третю суботу травня українські науковці відзначили професійне свято – День науки. Разом із вченими світу активно крокують й викладачі Донецького національного технічного університету. Їхня нестримна жага до знань долає перепони й веде шляхом інновацій до великих відкриттів майбутнього.

Зв’язок поколінь та гідне продовження справи

ДонНТУ– великий науково-дослідницький центр фундаментальних та прикладних наук. У стінах вишу створюються нові технології, обладнання та пристрої, щоб покращити та полегшити роботу в різних галузях: вугільній промисловості, металургії, будівництві, сільському господарстві.

- Науковці нашого університету зробили та роблять вагомий внесок у розвиток вітчизняної та світової науки, збагатили її важливими фундаментальними й прикладними розробками, - зазначив проректор з наукової роботи ДонНТУ Сергій Подкопаєв.

Історія навчального закладу є віддзеркаленням особистостей, які викладають та навчаються у ньому. Значна частина подій переплелась із 60-річною професійною діяльністю завідувача кафедри комп'ютерної інженерії Володимира Святного. Він одним із перших в СРСР у 60-х роках ХХ сторіччя проводив лабораторні роботи зі студентами на обчислювальних машинах, які передували появі сучасних комп’ютерів. Володимир Андрійович був у команді науковців, котрі створили алгоритм керування для обчислювальної машини, що вирішувала тисячу диференційних рівнянь за 10 мікросекунд, вклав вагомий внесок у створення АТМОС - підсистеми керування вентиляцією шахт. Сьогодні діяльність вченого пов’язана із галуззю паралельного моделювання складних динамічних систем. Володимир Андрійович є прикладом для молодших колег, які мають також власні здобутки та бажання вдосконалювати світ.

- 2009 року я стала студенткою ДонНТУ, і з того часу наука не дозволяє мені зупинятися, постійно вимагає розширювати світогляд, проявляти креативність, безперервно розвиватися. Вже давно гостро стоїть проблема безпеки гірників, тому у своїх наукових роботах я досліджую шляхи запобігання травматизму на вугільних підприємствах, - говорить доцент кафедри розробки родовищ корисних копалин Дар’я Чепіга.

Здобутки науковців вишу

Вчені університету мають безліч ідей, левову частку яких реалізують у реальному житті. Так, серед досліджень професора кафедри розробки родовищ корисних копалин Івана Сахно є роботи над невибуховими руйнівними сумішами, якими можна безпечно зруйнувати негабаритний камінь, та геомеханічним обґрунтуванням параметрів анкерних систем для забезпечення стійкості гірничих виробок.

Втілює у реальність результати своїх наукових пошуків завідувач кафедри геодезії та будівництва підземних споруд В’ячеслав Каменець. Зараз він займається дослідженнями і розробкою рекомендацій для будівництва шахтних стволів зі збільшення несучої здатності бетонного кріплення та зменшення його товщини за рахунок застосування фібри – компонента у вигляді поліпропіленових ниток різної довжини, які зроблять бетон міцнішим, поліпшать його волого- і морозостійкість.

Не відстає від колег виконуючий обов’язки завідувача кафедри автоматики та телекомунікацій Іван Лактіонов, який у 32 роки захистив докторську дисертацію. Разом із аспірантом Владиславом Лебедєвим минулого року вони впровадили розробку для моніторингу параметрів мікроклімату та передачі даних із врахуванням особливостей сільської місцевості.

- Ринок праці очікує сьогодні випускника, який багато вміє та творчо мислить. Наше завдання - гідно виховувати нові наукові кадри, бути прикладом та представляти наші розробки на міжнародному рівні, - ділиться Іван Лактіонов.

Робота зі студентами

Однією із перлин вишу є колекція корисних копалин, і студенти можуть побачити на власні очі зібрані з усього світу різновиди мінералів, самоцвітів і навіть рештки закам’янілих доісторичних рослин та перших тварин. З кожним роком вона поповнюється зразками завдяки викладачам та студентам-геологам.

Під егідою завідувача кафедри геології, розвідки та збагачення корисних копалин Віктора Альохіна здобувачі вищої освіти часто проходять практику у Карпатах, Приазов’ї, на просторах рідного Донбасу, досліджуючи цікаві геологічні об’єкти, прогнозуючи родовища корисних копалин, співпрацюють з археологами, щоб відкрити завісу над таємницею давніх історичних знахідок.

Студенти з інших факультетів також долучаються до наукової роботи. Вони проводять досліди у лабораторіях і безпосередньо на промислових об’єктах, відточуючи практичні навички.

- У 2014 році було важко працювати без технічної бази, котра залишилась у Донецьку. З 2015-го виш почав закупівлю необхідної техніки, і зараз ми активно працюємо над тим, щоб студенти та викладачі отримали максимально можливі умови для плідної наукової діяльності, - підкреслив начальник науково-дослідної частини Олександр Мірошниченко.