17 червня у центральній міській бібліотеці імені Тараса Шевченка пройшла перша персональна виставка «Поклик душі» покровського художника Анатолія Нікітіна. Своїми сонячними картинами та щирим спілкуванням із гостями митець зігрів прохолодний дощовий день та подарував присутнім гарний настрій.

Гості заходу, серед яких була директорка Покровського історичного музею Ангеліна Рожкова та художник з Межової Володимир Чорний, відзначили майстерність автора та привітали його з відкриттям виставки.

- Ми раді, що Ваша перша виставка, влаштована з нагоди ювілею, проходить у стінах бібліотеки. Будемо й надалі співпрацювати та дружити. Від колективу закладу культури вітаю Вас з днем народження, бажаю здоров’я та творчої наснаги. Художник бачить світ особливими очами і залишає йому багату спадщину. Завдяки Вашому таланту світ стає ще прекраснішим, - привітала митця директорка міської публічної бібліотеки Кристина Тумасова.

Анатолій Нікітін народився 70 років тому у Красноармійську, в родині слюсаря та домогосподині. З дитинства обожнював малювати, у школі завжди отримував «відмінно» за свої художні роботи. Першу велику картину написав під час служби в армії, але серйозно зайнявся малюванням близько 10 років тому. За фахом він учитель фізкультури, деякий час працював на шахті. Але на заваді художньому хисту не стали відсутність спеціальної освіти та перипетії долі. Усе, що потрібно Анатолію Нікітіну для творчості, – полотна, фарби та натхнення. Художник не веде рахунок своїм творінням, адже більшу частину з них він робить на замовлення, або дарує друзям.

Головною підтримкою, порадницею та музою митця є дружина Любов. Саме вона вмовила чоловіка представити свої роботи загалу. Вони познайомились завдяки таланту Анатолія. У дитячому таборі в Юріївці художник відразу запримітив серед практиканток педучилища вродливу вожату. І вже 45 років вони крокують разом по життю.

Картини Анатолія Нікітіна різні за сюжетами та техніками виконання. Одна переносить подумки у різдвяний вечір на хутір біля Диканьки, дивлячись на іншу, немов відчуваєш дотик ніжних пелюстків соняшника, солодкий аромат соковитих персиків. На його полотнах можна побачити смачні фруктові композиції, різнобарвні квіти, засніжені гори, таємничі лісові хащі та кораблі, що стрімко пливуть хвилями блакитного моря.

- У мене немає улюбленої картини або техніки малювання. Завжди хочеться зробити більше й краще. Здається, всі мої роботи відкладені, і я маю їх домалювати. У планах - створити для дружини її улюблену картину «Зима». У всіх наших родичів та друзів вона є, і як тільки я знову пишу її, завжди з’являться замовлення саме на неї. Авзагалі мені дуже подобаються натюрморти, адже вони виглядають «смачнішими», - усміхається Анатолій Нікітін.