Сучасні діти швидко освоюють новітні технології та вже не уявляють свого життя без ґаджетів. Суспільство ставить перед освітянами завдання не лише навчити школярів правильно застосовувати інформаційні технології, але й допомогти їм знайти себе в майбутньому, стати самостійними, творчими і впевненими людьми, затребуваними в сучасному світі. Учитель інформатики ЗОШ № 9 Дар’я Литвин переконана: все починається з малого, а щоб вже сьогодні бути причетним до позитивних змін, треба любити те, чим займаєшся, ділитися досвідом і докладати максимум зусиль до професійного зростання.

Вважають, що діти, котрі виховуються в родині учителя, мають бути відповідальними, старанно навчатися, бути прикладом для однолітків. У Дар’ї не було з цим проблем. Майже щовечора вони разом з мамою Мариною Василенко сідали за уроки: дівчинка за домашні завдання, а мама-педагог - готуватися до своїх занять. У школі Дар’я Пантіна була активісткою, гарно навчалась, відвідувала вокальну студію та різні творчі гуртки. Розвивала організаторські здібності у юнацькій школі лідерів, пробувала себе в ролі ведучої дитячої телепередачі та часто їздила до літнього табору «Молода гвардія».

Коли вдома з’явився перший комп’ютер, Дар’я розібралась у ньому інтуїтивно, часто допомагала мамі друкувати тексти та робити презентації. Дивлячись на безкінечні плани і конспекти уроків, дівчинка не хотіла йти педагогічною нивою, а мріяла про професію психолога чи правоохоронця. Але вчительську іскру важко згасити. Марина Миколаївна згадує, що саме завдяки Дар’ї молодша донька Надія рано навчилась читати.

 

- Я не планувала вступати до Красноармійського педагогічного училища, але зовсім не жалкую про свій вибір. Моє життя заграло новими барвами. У нагоді стали знання і мудрість, подаровані викладацьким колективом. Особливо вдячна Людмилі Ніколаєвій - саме вона навчила швейній справі, розвивала креативність і говорила, що я можу досягти будь-якої мети, - говорить героїня нашої рубрики.

У 18 років Дар'я завершила навчання у педучилищі. Було велике бажання працювати в школі, однак на той час у закладах освіти відповідної вакансії не було. Вона вірить, що у житті на все є причини, події відбуваються за певним алгоритмом, а кожна нова зустріч – це виток, який змінює долю. Так, коли одного разу у перукарні Дар'я розповідала знайомій, що не може знайти роботу, до неї звернулась жінка і запропонувала стати кур’єром землевпорядної організації. Дівчина прийняла пропозицію, а за пів року вже була техніком: навчилась робити технічну документацію, кадастрову зйомку земельних ділянок та працювати з теодолідом. Її як новеньку, до того ж наймолодшу, колеги підтримували в усіх починаннях, навіть «видали заміж» і відправили у декретну відпустку.

- Як вчителька інформатики могла познайомитись із майбутнім чоловіком? Звичайно, завдяки інтернету, - усміхається Дар'я Литвин. – Мама чоловіка часто говорить, що ніколи не треба казати «ніколи»: Олександр завжди був переконаний, що ніколи не одружиться із вчителькою, достатньо, що його мама педагог. Однак сталося зовсім по-іншому. Зараз Саша спокійно ставиться до моєї роботи, він моя опора та підтримка.

Паралельно роботі Дар'я Литвин навчалась у Слов'янському державному педагогічному університеті. Чоловік підтримав її у бажанні отримати повну вищу освіту. Державні іспити студентка складала вагітною сином Нікітою. А коли він підріс, вирішила знову шукати роботу у школі. Близько двох років працювала у ЗОШ № 2, а 2020-го перейшла до опорної школи № 9, де викладає інформатику й сьогодні.

Дар'я Віталіївна має кваліфікацію викладача загальнотехнічних дисциплін. Сьогодні такий синтез трудового навчання й інформатики дозволяє STEM-освіті стати частиною навчального процесу – це поєднання математики та програмування, помножене на творчість.

- Здається, сучасні діти вміло володіють комп’ютерними технологіями. Та вони краще розуміються в іграх, ніж у тому, чого вимагає наука інформатика. Це надихнуло мене і мою колегу Олену Пономаренко написати навчальну програму для гуртків на основі комп’ютерної гри «Minecraft», – розповідає Дар'я Віталіївна. – Радію, що працюю в такому дружному та креативному колективі. До того ж ми завжди можемо розраховувати на підтримку та професійні поради нашої керівниці Валентини Рудик. У моєму оточенні неймовірно талановиті діти та дорослі, і саме вони надихають мене вдосконалюватись.

У навчальному закладі відкрили інформаційний профіль, що дозволяє Дар'ї Литвин глибше та детальніше опрацьовувати зі школярами сучасні технології. Завдяки перемогам у грантових програмах учні Дар’ї Віталіївни займаються робототехнікою, роблять дослідження та реалізують на перший погляд фантастичні ідеї. В результаті колаборації школи № 9 і Донецького національного технічного університету у Дар'ї Литвин з'явилось безліч цікавих задумів, які їй допомагають втілити у життя викладач вишу Гліб Ступак та інші науковці. Окрім власноруч зібраних роботів, вони створили прототип голографічного асистента вчителя, завдяки якому можна вийти за межі мультимедійної дошки і показати зображення у 3D.

Серед професійних здобутків молодої вчительки - високі результати в обласних конкурсах «Робосхід» та «Школа Техно», всеукраїнському STEM-фестивалі Robotica, участь у семінарах, творчих майстер-класах, проведення занять з комп’ютерної грамоти для людей старшого покоління, публікації у педагогічній періодиці.

У житті педагога завжди знаходиться місце новому досвіду. Класна керівниця 5-г класу Дар’я Литвин жартує, що з вересня цього року має одну дитину вдома і двадцять три - у школі. Нещодавно школярі запитали, чому вона не хоче працювати в якійсь фірмі чи компанії. Дар’я впевнено відповіла: робота педагога непроста, але дуже цікава. Вона відчуває, що знайшла своє покликання і може принести більше користі, навчаючи та надихаючи учнів на реалізацію сміливих проєктів та досягнення заповітних мрій.