Від зникнення близької людини не застрахований ніхто. У такій здавалося б безвихідній ситуації до пошукових робіт долучаються спеціальні служби та волонтери, які не лишаться осторонь чужого лиха. Про своє життя та роботу, що допомагає врятувати людей, розповідає волонтерка групи «Пошук-Донбас» підрозділу всеукраїнської співдружності «Пошук зниклих дітей», мама трьох дітей Ольга Рачок.
Ольга народилась на Дніпропетровщині. Її батьки Аліса Котвітська та Микола Рачок після одруження жили в селі Богданівка. Родина переїхала до Красноармійська, коли доньці виповнився один рік. Через три роки в Олі з’явився молодший братик Дмитро.
Брат і сестра були різні за характером, мов день і ніч. Дмитро, як і батьки, захоплювався технікою, був спокійним, не любив великих компаній, а Ольга на противагу брату зростала непосидючою та компанійською дівчинкою. А свої думки й переживання вона виражала у творчості – танцях і образотворчому мистецтві.
Багато чого про людину може розповісти її кімната. Наповнена світлом спальня Ольги була маленькою творчою майстернею: стіни майже повністю завішані малюнками, на столі - багато саморобних прикрас, а у шафі - різний спортивний одяг для тренувань.
- До восьмого класу я танцювала у хореографічному колективі «Магія». Його талановита керівниця Людмила Роскошна надихала мене старанно займатися, відточувати свою майстерність. У цій творчій, сценічній атмосфері з’явилась мрія стати хореографом, однак зупиняла думка про те, що професія має бути більш «серйозною». У майбутньому все одно планую повернутися до творчості, знову почну малювати або спробую опанувати комп’ютерну графіку, - ділиться Ольга.
Виступ хореографічного колективу "Магія"
У підлітковому віці дівчина змінила свої погляди щодо майбутньої професії - з’явилась мрія стати слідчим. Для цього в її характері є все – відповідальність, почуття справедливості, вміння логічно мислити, аналізувати та упорядковувати інформацію. Однак близькі не підтримали ідею дівчини вступати до лав Національної поліції, вважаючи , що тендітна і ніжна дівчина має працювати в іншій сфері.
Після закінчення 9 класу Красноармійської ЗОШ № 1 Ольга здобула спеціальність «Секретар. Помічник керівника» у професійно-технічному училищі № 38. Згодом працювала на пошті та в управлінні соціального захисту населення. Сьогодні вона знаходиться у декретній відпустці.
З братом Дмитром та мамою
- Прикладом сімейного життя для мене завжди були батьки моєї мами. Вони виховали десятьох дітей, до глибокої старості зберегли ніжні почуття одне до одного, піклувалися про всіх дітей та онуків. Дивлячись на дідуся з бабусею, я мріяла про таке ж щире і сильне кохання, - згадує Ольга Рачок.
Історія знайомства з майбутнім чоловіком - мов сюжет романтичної комедії. Ольга тривалий час шукала спеціаліста, котрий зміг би покласти піч у будинку. Знайомі порадили їй гарного майстра - шахтаря Миколу, і вона звернулась до нього за допомогою. Молоді люди познайомились ближче і закохалися. З часом виявилось, що Микола взагалі ніколи не складав печі і робив це вперше. Просто він так хотів познайомитися з Ольгою, що знайшов книгу з інструкцією та попрохав спільних знайомих дати свої рекомендації. Ольга не ображається на друзів за такий «жарт», адже завдяки цій історії в її житті з’явився найкращий друг та коханий чоловік. А піч, до речі, була складена правильно та якісно.
Ольга з сином Нікітою
Подружжя виховує трьох дітей: розсудливого четверокласника Нікіту, активну та творчу Ніку та найменшу Крістіну, якій ще немає року. За турботами про дітей Ольга знайшла час для волонтерської діяльності.
Микола з донечками Нікою та Крістіною
На початку 2021 року, гортаючи стрічку новин у Facebook, Ольга помітила оголошення про пошук людини. Її зацікавила публікація: «Як же вони шукають, коли обличчя не видно?» - і написала про це свій коментар. На що головний координатор групи «Пошук-Донбас» при підрозділі всеукраїнської співдружності «Пошук зниклих дітей» Іван Суботін відповів: «Можете зробити краще – допоможіть, а не критикуйте». Ольга вирішила не стояти осторонь і створила перше «орієнтування», яке сподобалось пошуковій групі. Після цього їй запропонували стати частиною команди.
- Ми познайомились з Ольгою не так давно. Вона швидко влилась у нашу команду та за короткий період часу стала незамінною помічницею. У неї велике добре серце, відкрита душа. Завжди на зв’язку, готова вислухати та підтримати. Пошук людей вимагає оперативності, тому у будь-яку годину дня та ночі вона швидко робить «орієнтування на людину». Їх у неї вже близько сотні. Радіємо, що наша Ольга вже офіційно отримала посвідчення волонтера з пошуку зниклих людей, - поділився Іван Суботін.
Пошуком займаються не тільки рятувальники та поліція, до цієї важливої справи можуть долучитися всі охочі. Волонтером може стати людина будь-якого віку, статі та професії. Команда «Пошук-Донбас» працює безоплатно, приділяючи багато особистого часу на пошуки. Ольга із посмішкою зазначає, що їй не важко, адже мами з трьома дітьми звикли менше слідкувати за часом, а тим більше спати. Їй важко не пропускати через себе хвилювання, але натомість радість від повідомлення «людина знайдена» дарує розуміння, що день минув не дарма.
- Сподіваюсь, скоро ми зможемо розширити та модернізувати нашу організацію, залучити більше людей. Важливо поповнювати скарбничку добрих справ, - говорить героїня нашої рубрики. - Я для своїх дітей - приклад для наслідування, а вони - моє натхнення. Вважаю, у сімейному вихованні важливо навчити дітей бути чуйними та уважними, підтримувати одне одного, за будь-яких обставин залишатися чесною людиною і впевнено йти за своєю мрією.