Учитель музики проводить дітей у високий і натхненний світ мистецтва, навчає слухати й відчувати, творити і наповнювати світ прекрасним. Більше 50 років підтримує в учнів прагнення до творчості, запалює зірки талантів на мистецькому небосхилі директорка Покровської музичної школи імені Миколи Леонтовича, громадська діячка та учитель за покликом серця Людмила Червяковська.
2019 рік. Разом з народним вокальним ансамблем "Гармонія"
У родині шофера Григорія Дегтяр та домогосподарки Наталії зростало троє дітей. Батьки дарували їм любов і тепло, створювали простір для творчості. Вечорами Григорій Павлович із задоволенням слухав репетиції своїх маленьких баяністів - середньої доньки Люди та найменшого сина Сашка.
Велика родина мешкала у Красноармійську. Діти навчалися у школах №№ 1 і 3. Людмила не боялася змін і знала: якщо впевнено крокувати до мети, все обов'язково вийде. У 1965 році вона вступила до Білгород-Дністровського педагогічного училища на спеціальність «Хорове диригування, учитель співів та музики середньої школи». Педагогічну ниву згодом обрав і її брат Олександр. Музиканти ніколи не жалкували, що надали перевагу професії вчителя.
- Училище знаходилось у невеликому, але затишному воєнному містечку в Одеській області. З теплом згадую роки навчання та педагогів, котрі вселили в серце любов до дітей і музики. Я поважаю людей - маленьких і дорослих, радію, коли можу їм допомогти, а музика для мене все: кохання, натхнення, краса, життя... - ділиться Людмила Григорівна.
У пору квітучої юності Людмила Дегтяр зустріла Михайла, який працював водієм у військовій частині. Закохані невдовзі одружились. У Білгород-Дністровському випускниця знайшла першу роботу - кілька років працювала вчителем музики у школі.
1970 року родина Червяковських переїхала до рідного міста Людмили, де їй запропонували посаду викладача по класу баян та музично-теоретичних дисциплін у Красноармійській музичній школі. Людмила Григорівна вирішила не зупинятися на досягнутому, і в 1974 стала студенткою Харківського державного інституту культури за спеціальністю «Просвітницька робота. Працівник високої кваліфікації, керівник академічного хору». Під час навчання в училищі та інституті завжди була старостою.
2002 рік. Людмила з мамою
- Відповідальність, бажання турбуватися про інших - це у мене від матусі. Коли думаю про неї, переконуюсь, що вища освіта - не показник. Моя мама Наталія Тимофіївна була домогосподаркою, але неймовірно мудрою, доброю й обізнаною. Я вже працювала у школі, а вона давала настанови: «Людочко, ніколи не ставте двійки діткам. Не гасіть їхнє бажання навчатися. Знайдіть спільну мову з ними, і все буде добре», - згадує героїня нашої рубрики.
Більше півсторіччя Людмила Червяковська присвятила роботі у Покровській музичній школі імені Миколи Леонтовича, 34 роки є незмінною директоркою цього навчального закладу. У роботі демонструвала вміння координувати та направляти, водночас завжди була цілеспрямованою і доброзичливою.
Сьогодні під керівництвом Людмили Григорівни колектив музичної школи навчає 613 учнів, які щороку стають переможцями всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Вона пишається колегами, котрі до кожного вихованця знаходять підхід. Перед викладачами музшколи стоїть завдання не лише навчити правильно тримати руку, читати ноти і грати на інструменті, а й примножувати все прекрасне в душі, щоб за допомогою музичних звуків вони ділилися світлом і позитивними емоціями. Щодо таланту Людмила Червяковська впевнено говорить, що це лише 30% успіху, старанна та невтомна праця - ось, що приводить на вершину музичного п'єдесталу.
2010 рік. Педколектив музичної школи
Колеги описують свою керівницю як лідерку, котра любить свою роботу, цінує думку інших та за будь-яких обставин залишається чесною і відкритою людиною. Вони поважають Людмилу Григорівну та з теплом говорять, що їй не завадило б бути трохи жорсткішою. Та як же цій жінці бути іншою, коли вона відкрита до людей та небайдужа до чужих негараздів. Саме тому Людмила Червяковська не стоїть осторонь громадської діяльності та соціальних питань. 1997 року очолила і продовжує керувати «Організацією жінок міста Покровська». З 1998 по 2006 рік двічі обиралась депутаткою міської ради, тривалий час була членом адміністративної комісії при міськраді, народним засідателем Красноармійського міськрайонного та Донецького обласного судів, працювала у складі громадської ради. Сьогодні вона є членом спостережної комісії при міськраді, координаційної ради з питань бюджету участі та комісії з розподілу житла при міській раді.
За внесок у розвиток Покровська та рідного краю Людмила Червяковська отримала медаль «За заслуги перед містом», більше 50 нагород і подяк від обласних, міських органів виконавчої влади та різних організацій. Проте у суспільній роботі кращим результатом для неї є радість в очах тих, хто потребував допомоги і отримав її.
- Ще з часів юності мені подобалось працювати з людьми. Це не завжди легко. Та я вірю, що важливо знайти себе, не боятися визнавати свої помилки і простягнути руку допомоги. Не уявляю свого життя без музичної школи і громадської роботи. Вдячна долі за колег, за всіх, хто зустрівся на моєму шляху, а особливо за сім’ю, - розповідає Людмила Червяковська.
2007 рік. Сімейне фото родини Дегтяр-Червяковських
У Людмили Григорівни двоє дорослих синів Сергій та Олександр, якими вона безмежно пишається, чудова невістка Наталія та троє красунь-онучок - Олена, Марія і Катерина. У великій родині панують злагода і взаємоповага. Рідні цінують моменти, коли збираються разом за великим столом та пригощаються найсмачнішими стравами, з любов’ю приготованими бабусею. А Людмила Григорівна щаслива, що є сили радувати близьких та є люди, для яких потрібно жити.
