Сьогодні проблема епідемії ВІЛ/СНІДу є актуальною в усьому світі. За даними центру громадського здоров’я МОЗ, понад 170 тисяч громадян України є носіями ВІЛ-інфекції. За останні роки ставлення суспільства до ВІЛ-позитивних стало більш толерантним, проте страх перед хворобою має свої негативні прояви. За таких умов особливої підтримки потребують ВІЛ-позитивні діти, котрі залишились без батьківської опіки.

З 17 по 21 січня на базі Покровського міського центру соціальних служб для прийомних батьків та батьків-вихователів проходив тренінг з виховання ВІЛ-позитивних дітей.

За інформацією начальниці відділу організації навчальних заходів для сімейних форм виховання Донецького обласного центру соціальних служб Тетяна Кузьменко, майже у кожній громаді є ВІЛ-позитивні діти, котрі залишилися без батьківського піклування. Найчастіше вони не забезпечені сімейними або альтернативними формами виховання через відсутність досвіду у родин-опікунів. Аби виправити ситуацію, фахівці розробили відповідну державну програму. На замовлення Покровської територіальної громади спеціальний тренінг провели і для місцевих батьків-вихователів.

- У Покровській громаді є ВІЛ-позитивна дитина, яку вже більше року ми не можемо влаштувати до сімейних форм виховання. Їй сім років, вона неймовірно світла і дружелюбна, з радістю спілкується з вихователями і працівниками соцслужби і дуже потребує батьківської любові. Від чого вона страждає більше: від хвороби чи від стереотипів у нашому суспільстві? На жаль, таких дітей зазвичай бояться брати в родину. Проте ми не втрачаємо надії знайти для неї опікунів, - розповідає начальниця служби у справах дітей Наталія Гергуленко.

- Маємо дві сторони питання щодо виховання дітей, які живуть з ВІЛ: медичну і найважчу – соціальну. Щоб батьки й опікуни не боялися відкрити своє серце та могли правильно допомогти дитині, проводяться спеціальні навчання. Для нас важливо, аби маленькі мешканці Покровської громади відчули підтримку, а дорослі без остраху могли прийняти свідоме рішення - взяти таку дитину під своє батьківське крило, - говорить керуюча справами виконкому Алевтина Жук.

Перед батьками ВІЛ-позитивних дітей стоїть непросте завдання – відкрито говорити з ними про хворобу і всіляко підтримувати. Протягом п’яти днів батьки-вихователі навчались надавати першу домедичну допомогу, обговорювали питання виховання ВІЛ-позитивних хлопчиків і дівчат. Багато емоцій і вражень залишила бесіда з родинами та дітьми, які живуть з ВІЛ, - гості поділилися своїми історіями та досвідом.

Учасники навчання отримали роз’яснення стосовно побуту ВІЛ-позитивних дітей від лікаря епідеміолога Донецького обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом Ірини Кузнєцової та представників благодійного фонду  «Клуб «Світанок».

- ВІЛ-позитивним дітям життєво необхідно дотримуватись антиретровірусної терапії та приймати препарати. У повсякденному житті вони не відрізняються від інших. Найчастіше проблеми створює недостатня інформованість оточуючих, - розповіла фахівець БФ «Клуб «Світанок» Катерина Шумяцька.

Соцпрацівник благодійної організації «Світанок» Наталія Оробей підкреслила, що для дитини важливо мати поруч близьку людину, котра вчасно розповість про хворобу, щоб вже у підлітковому віці вона знала все необхідне, вела правильний спосіб життя, оберігаючи здоров’я своє та оточуючих.

ВІЛ-інфекція – соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової та інших систем організму. Вона на сьогодні є невиліковною хворобою, має тривалий хронічний перебіг та у випадку відсутності ефективної терапії може закінчитися смертю хворого.

ВІЛ-позитивні люди мають такі ж права, як і інші. Вони заслуговують на повагу і підтримку, не мають відчувати страху та негативного ставлення оточуючих. Суспільство має запобігати новим випадкам інфікування ВІЛ та толерантно ставитися до хворих.

ВІЛ передається:

  • Через кров - при потрапляння крові чи інших біологічних рідин, що містять кров.

  • Статевим шляхом - підчас незахищених статевих стосунків.

  • Внаслідок передачі вірусу від інфікованої ВІЛ матері до її дитини підчас вагітності, пологів та годуванні груддю.

ВІЛ не передається:

  • При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні.

  • У лазні та сауні.

  • Підчас поцілунків.

  • Обіймах та рукостисканні.

  • При чханні та кашлі.

  • Через поручні, дверні ручки, столи, стільці.

  • При укусах комарів чи інших комах.