Інсульт – одне з найнебезпечніших захворювань, що часто призводить до смерті або інвалідності хворого: людина втрачає можливість повноцінно рухатися, стає апатичною, відірваною від повноцінного життя. Як розпізнати передвісники хвороби та запобігти ускладненням?
Протягом 2021 року у неврологічному відділенні Покровської клінічної лікарні інтенсивного лікування проліковано 326 хворих з інсультами, у тому числі 212 - з ішемічним, 41 - з геморагічним. 73 пацієнти померли. У структурі смертності на першому місці - особи похилого віку, які пізно звернулися за допомогою або люди, котрі зловживають алкоголем.
Інсульт є наслідком порушення кровообігу у мозку, зазвичай виникає через закупорювання судин або їх розрив. Під час такого критичного стану гинуть нейрони, кровопостачання мозкових півкуль порушується, що призводить до різних наслідків, іноді незворотних. Інсульт не є хворобою людей пенсійного віку: третина пацієнтів мають працездатний вік.
Ризики та перестороги
Головними факторами ризику розвитку інсульту є підвищений артеріальний тиск; захворювання серця - ішемічна хвороба, ревматичні пороки, миготлива аритмія; цукровий діабет; підвищене згортання крові; спадковість - наявність інсульту, інфаркту міокарда, артеріальної гіпертонії у батьків, рідних братів, сестер; шкідливі звички; стреси, гіподинамія, надмірна вага.
Інфекція COVID-19 збільшує ризик інсульту, адже спостерігається тромбоутворення у мілких судинах. Це стосується як людей літнього віку, так і молоді.
Види інсультів
За механізмом розвитку розрізняють такі види інсульту:
- ішемічний - коли судина, що постачає кров до будь-якої ділянки мозку, перекривається атеросклеротичною бляшкою або тромбом (70-85% випадків);
- геморагічний - розрив судин, що викликає крововилив у головний мозок;
- транзиторна ішемічна атака (ТІА, міні-інсульт) - тимчасове блокування приливу крові до мозку тривалістю до 24 годин. У більшості випадків ТІА є попереджувальним сигналом, після якого у 40% людей трапляється інсульт.
Симптоми-передвісники
Інсульт рідко виникає раптово. Як правило, перед цим пацієнти відчувають періодичні утруднення мови; короткочасне відчуття слабкості; оніміння кінцівок, обличчя; тимчасову сліпоту на одне око або порушення зору; запаморочення і похитування при ходьбі; болі в литках ніг, що виникають під час руху або зупинки; хропіння з періодичними зупинками дихання уві сні, почуття розбитості і втоми після нічного сну, втрату пам’яті.
Повноцінне лікування інсульту повинне початися протягом чотирьох з половиною годин - тоді є шанс на відносно швидке одужання.
Профілактика інсульту
У першу чергу слід звернути увагу на раціон - він має бути збалансованим, містити велику кількість овочів та фруктів, а також нежирне м’ясо, морську рибу, молочні та кисломолочні продукти, гречану та вівсяну крупи, насіння соняшнику, що містять у своєму складі вітаміни С, групи В і Д, фолієву кислоту, залізо, магній, калій, кальцій. Їжу слід варити або запікати.
Слід пам’ятати і про питний режим - вживати не менше 1,5 літра води на день, пити зелений чай, трав’яні відвари.
До списку заборонених продуктів належать жирна риба та м’ясо; вершкове масло, маргарин, незбиране молоко, жирна сметана, алкоголь, міцний чай, кава, хлібобулочні вироби з білого борошна; гострі, кислі, солоні, копчені страви.
Аби не сталося рецидиву
77% хворих, які перенесли інсульт, перебувають у групі ризику. Аби не сталося рецидиву, слід щоденно контролювати артеріальний тиск, приймати ліки, що розріджують кров, за призначенням лікаря; контролювати рівень холестерину; вести здоровий спосіб життя, уникати стресів, робити щоденні прогулянки пішки тривалістю не менше 30 хвилин, боротися з надмірною вагою.
Виконання цих рекомендацій та позитивний настрій допоможуть швидше впоратися із хворобою та повернутися до нормального життя.
Одужання та реабілітація
Аби після інсульту швидше привести тіло у тонус, слід виконувати спеціальні вправи на різні групи м’язів. Це допоможе повернути рухову активність та запобігти застійним процесам.
Дієвим також буде масаж: достатньо акуратно розтирати шкіру спини, рук та ніг, постукувати кулаком або ребром долоні по всій поверхні, пощипувати. На день слід проводити 3 сеанси тривалістю 5-7 хвилин. З дозволу лікаря можна використовувати фізіотерапевтичні методи лікування – електростимуляцію м'язів, електрофорез, вібромасаж тощо.