Правила поведінки на інформаційному фронті
Війна з російськими окупантами сьогодні точиться як на фронті, так і в інформаційному просторі. Українці прагнуть донести правдиву картину до громадян країни-агресора, соцмережі переповнені словесними дебатами, коментарями різних експертів. Ворог невпинно фабрикує численні фейки – брехню, спрямовану на те, щоб вивести українців з рівноваги, змусити нас панікувати. Ми вільна країна і сильний народ, який об’єднався у боротьбі за правду. Щоб стати ще сильнішими в інфопросторі, пропонуємо дотримуватися нескладних правил і порад.
1. Не поширюйте відомості про ЗСУ
Генеральний штаб ЗСУ закликає громадян не поширювати у будь-який спосіб відомості про переміщення підрозділів ЗСУ, кількісний склад техніки чи особового складу, адже така інформація становить загрозу нацбезпеці держави.
Зокрема, Генштаб просить не проводити фото-, відеозйомку та онлайн трансляцію, не публікувати у соціальних мережах відомості, що розкривають місцезнаходження військових і техніки; рух колон та переміщення будь-яким способом особового складу.
2. Не викладайте одразу інформацію про вибухи та обстріли
МВС України наполегливо просить не поширювати одразу інформацію , зокрема у соцмережах, якщо ви стали очевидцями артобстрілу чи авіаудару. Це може бути небезпечно.
Крім цього, не можна знімати відео та фото для соцемереж, вести прямі трансляції, ставити геотеги, писати назви вулиць або районів, місцезнаходження важливих інфраструктурних об’єктів тощо. Ворог уважно відслідковує соціальні мережі місцевих мешканців на наявність подібного контенту для коригування і нанесення точних ударів по цілях. Самі того не розуміючи, ви допоможете агресору.
3. Довіряйте лише офіційній та перевіреній інформації
Щодня зі сторони російських користувачів соцмереж та ворожих ЗМІ з’являються фейкові новини. Їхня мета – посіяти паніку серед населення.
Органи влади, міністерства та служби спростовуть ці та інші фейки щодня. Користувачі соціальних мереж перед поширенням будь-якої інформації мають перевіряти, чи була вона оприлюднена на одному з офіційних джерел.
Всі важливі для державної безпеки заяви оперативно публікуються на сторінках державної влади та силових структур. Ось перелік ресурсів:
Офіс Президента України
Фейсбук: https://www.facebook.com/president.gov.ua
Телеграм: https://t.me/OP_UA
Верховна Рада України
Фейсбук: https://www.facebook.com/verkhovna.rada.ukraine
Телеграм: https://t.me/verkhovnaradaukrainy
Кабінет Міністрів України
Фейсбук: https://www.facebook.com/KabminUA
Твіттер: https://twitter.com/Kabmin_UA
Служба безпеки України
Фейсбук: https://www.facebook.com/SecurSerUkraine
Телеграм: https://t.me/SBUkr
Міністерство оборони України
Фейсбук: https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA
Твіттер: https://twitter.com/defenceu
Генеральний штаб Збройних сил України
Фейсбук: https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Твіттер: https://mobile.twitter.com/GeneralStaffUA
Міністерство внутрішніх справ України
Фейсбук: https://www.facebook.com/mvs.gov.ua
Телеграм: https://t.me/mvs_ukraine
Державна прикордонна служба України
Фейсбук: https://www.facebook.com/DPSUkraine
Твіттер: https://twitter.com/DPSU_ua
4. Дотримуйтесь вказівок військової адміністрації, не піддавайтесь паніці
Військові - навчені люди зі зброєю, повною інформацією про те, що відбувається, вони виконують головну справу під час війни. Цивільні можуть їм допомагати, але значно важливіше - слухати й виконувати вказівки військової адміністрації та скоординованих з нею органів влади. Це стосується дотримання комендантської години, світломаскування, виконання команди «в укриття» тощо.
Паніка може стати причиною жахливих наслідків. А коли цивільні починають робити все на власний розсуд, будь-які завдання армії ускладнюються на радість ворогу.
5. Не розголошуйте інформацію незнайомцям
Пересічна люди може не відрізнити одразу український БТР від російського, тому диверсанти можуть змусити українців фотографувати військову техніку і публікувати її в соцмережах під яким-небудь вигаданим приводом. Непоодинокі випадки, коли ворог розпитує у місцевих, як найкраще проїхати до населеного пункту, навіть можуть прикритися «гуманітарною допомогою». Згодом за цим маршрутом можуть рушити ворожі танки.
6. Слідкуйте за власною інформаційною безпекою
Не відкривайте сумнівних листів, повідомлень і посилань. Вам може здаватися, що особисто ваш смартфон чи комп’ютер нікому не потрібен, але це не так: уражений вірусною атакою ґаджет може стати мережею, що поширює цю атаку далі.
Не залишайте ніде своїх персональних даних - онлайн-анкети, петиції та інші форми, які пропонують вводити особисту інформацію, під час війни є особливо небезпечними, адже можуть потрапити до ворожої бази даних.
Краще видалитися з чатів та груп із неперевіреною інформацією.
Не реагуйте на масову розсилку sms або повідомлень у месенджерах. Все важливе, що має повідомити влада, вона повідомить через офіційні канали оповіщення та свої верифіковані сторінки у соцмережах.
7. Перевіряйте поширювану інформацію у першоджерелах
Зробити з населення поширювачів фейків, на жаль, достатньо легко. Ворог може запакувати дезінформацію у привабливу обгортку, поставити декілька знаків оклику, написати «максимальний репост» і «закинути» в чати.
Якщо ви зіштовхнулися з інформацією від авторів і джерел, які вам не відомі та не спираються на офіційні акаунти й сайти, не поширюйте їх.
Подібні маніпуляції часто спрацьовують на людях старшого покоління, котрі опанували смартфон, але досі вірять, що в інтернеті все – правда.
Звісно, армія чи відповідні служби спершу перевіряють інформацію, проте це забирає ресурси та час.
8. Не скеровуйте свою активність у безглуздому напрямку
Не варто спамити фотографіями величезної паляниці та подібних речей на славу України. Такі дії не зроблять великої шкоди, але створять інформаційний шум і завадять людям, котрі професійно займаються інформаційною безпекою, дипломатією, волонтерською допомогою тощо. Ворогу вигідно, аби наші комунікації були якомога менш продуктивними.
Не слід вдаватися й до вигадування та поширення патріотичних фейків для підтримки «бойового духу». Це може привезти до зворотного.
9. Не вступайте у дискусії з «ботами»
Залиште поза увагою кампанії цькування, вислови «ботів» та «тролів».
Боти – це програми, які керують фейковими акаунтами в соціальних мережах. Так ще називають людей під фейковими акаунтами, які пишуть заготовлені, зазвичай негативні, коментарі під публікаціями.
Інтернет-троль – зазвичай під цією назвою розуміють онлайн-коментатора або учасника дискусії, мета якого – спровокувати конфлікт між іншими співрозмовниками шляхом розміщення спірних, підбурливих коментарів
Одне з головних завдань агресора - роз’єднати українців і змусити їх битися між собою тоді, коли потрібно разом бити ворога. Якщо бомбардувати свідомість людей повідомленнями «все пропало» і «все дарма», це може подіяти. Також популярна тактика «навіювати страх». Наприклад, страшилка про «кадирівців», які їдуть різати українцям голови.
Своїми коментарями та фейковими новинами щодо капітуляції України, «злиття» влади, відставку президента ворог намагається деморалізувати населення. Пам’ятайте, що Україна бореться за своє майбутнє і не здасться ніколи. Не здавайтеся і ви.
Найкраща тактика спілкування з «ботами» і «тролями» - ігнорувати їхні повідомлення та за можливості блокувати акаунт.
10. Для дієвої боротьби на інформаційному фронті потрібна команда
«Інформаційний фронт» діє скоординовано й виконує завдання, узгоджені з військовим керівництвом. Так ви можете долучитися до Telegram-каналу https://t.me/stoprussiachannel. Сюди будуть надсилатися диверсійні ресурси для блокування та детальні інструкції, як це зробити.
Можна також використовувати чат-бот https://t.me/stopdrugsbot для направлення ресурсів на перевірку та за потреби їх подальшого блокування.
За допомогою бота, який створила Кіберполіція, можна заблокувати Telegram-канали, YouTube-канали, Facebook-групи, Instagram-профілі, що працюють на дезінформацію, а також розкривають місця дислокацій ЗСУ.
Зображення з офіційного телеграм-каналу Міністерства цифрової трансформації України Фото: @mintsyfra
