З початку війни «Укрзалізниця» евакуювала близько 4 млн. людей з північних, східних і південних регіонів до Західної України. Весь цей час залізничною «дорогою життя» пасажирів супроводжує турботлива провідниця Вікторія. Її домівка – в Донецькій області, проте вона вдома не була вже більше двох місяців.
Вікторія працює провідницею 10 років. Раніше вона супроводжувала пасажирів із Костянтинівки до Києва, а тепер - в евакуаційному потязі.
Жінка розповідає, що поїзди завжди були важливими об’єктами інфраструктури, а під час війни набули ще й «терапевтичного значення».
- Щодня спостерігаю: тільки-но людина сіла до потяга, вона вже трохи заспокоюється. З’являється надія, розуміння, що це дорога у більш безпечне місце. А тих, хто проводжає, пасажири заспокоюють: все буде добре, - говорить Вікторія.
Перший місяць війни евакуаційна бригада повністю прожила на робочому місті. Тепер співробітники мають змогу прийняти душ, відпочити, попрати речі на станції у Запоріжжі.
- На станції поїсти нам приносять волонтери, або ж ми самі щось купуємо. Часто готуємо і в потязі. Коли було опалення, на гарячих печах готували і яєчню, і супи, картоплю і навіть котлети смажили, - розповідає провідниця.
Багато пасажирів евакуаційних потягів перебувають у пригніченому стані. Від війни їдуть матусі з дітьми, люди з інвалідністю, старенькі люди. Всі вони полишають рідні населені пункти і їдуть у невідомість. Бригада намагається допомогти всім, чим може.
- Нещодавно їхала з Харкова молода мама з дітками-двійнятами, яким було 8 днів. Вони були голодні, ми їх кормили, допомагали матусі, - згадує Вікторія. – Ще запам’ятався обстріл іншого евакуаційного потяга, який прямував через 10 хвилин після нашого. Цей рухомий склад їхав позаду, потрапив під ворожі снаряди. Тоді загинула колега, співробітниця нашого депо.
За даними «Укрзалізниці», за 2 місяці війни загинуло 109 залізничників, 127 отримали поранення. Ворог регулярно обстрілює залізничну інфраструктуру, однак практично всі співробітники державного підприємства залишаються працювати.
Це підтвердив очільник «Укрзалізниці» Олександр Камішин:
- Російські війська постійно обстрілюють станції, мости, колії, вокзали. Але ми продовжуємо працювати.
Працювати далі на залізниці планує і Вікторія. Вона не вважає, що в її справі – героїзм. Лише говорить, що любить свою роботу.
- Червона лінія для мене – тільки якщо, не дай Боже, стануть потяги. А так – будемо працювати і йти до кінця!
