Колись настане день, закінчиться війна... Щоб наша перемога у війні з рф настала якнайскоріше, кожен українець має обрати свою лінію фронту і йти вперед. Команда волонтерського руху «Донбас – Україна» - це згуртований батальйон активної покровської молоді, яка горить своєю справою і націлена на результат. Хлопці та дівчата, мов злагоджений механізм, працюють 24/7, щодня віддаючи спільній справі всі свої сили і час. Координує діяльність цієї організації покровчанин Максим Лисенко - він займається волонтерською діяльністю вже близько дев'яти років.

Максим Лисенко до війни працював у виконавчому комітеті Покровської міської ради, а паралельно з основною роботою займався волонтерством. Ще до військових дій 2014 року запустив виробництво одягу торгової марки «Забой» для молоді донецького регіону, а коли розпочалась АТО, створив нову лінію патріотичного спрямування. Тоді багато його клієнтів відправились захищати кордони на Сході країни, а Максим почав волонтерську діяльність - забезпечував захисників військовим екіпіруванням і спорядженням. Така ініціатива одразу знайшла підтримку серед замовників продукції з різних куточків країни.

- У лютому 2022-го розпочали із закупівлі форми і бронежилетів для хлопців з тероборони. Перша партія, на яку вдалося назбирати кошти, складала близько 50 комплектів. Відчули дієву підтримку наших постійних клієнтів, з якими співпрацювали протягом багатьох років, і які нам довіряють. Кожна закупівля супроводжується докладним звітом про витрачені кошти.

Зараз волонтерський рух «Донбас – Україна» - це команда активної молоді Покровська, які вболівають за долю свого міста, регіону, країни. До волонтерів долучилися інформаційні ресурси, підприємці Покровська, а також представники Волноваської громади. Друзі Максима, які мають спільноти в інтернеті, допомагають інформаційно. Не залишаються осторонь і батьки волонтерів: готують домашні страви для бійців, компоти, печуть партії пирогів, а молодь доправляє провізію на передові позиції.

- Наша мета – насамперед забезпечувати всім необхідним захисників на передовій, де під обстрілами немає можливості ані приготувати їжу, ані виїхати за провізією, - говорить Максим. – Тому ми завжди на зв’язку з нашими товаришами з Мар’їнки, Вугледара, Красногорівки, Великої Новосілки, Авдіївки та інших гарячих точок.

Волонтерський рух «Донбас - Україна» за два місяці роботи залучив до співпраці чимало партнерів – українських і закордонних донорів, благодійних організацій. За цей період покровські волонтери розподілили більше 800 тонн гуманітарної допомоги, здебільшого це провізія для військовослужбовців. Допомога надходила з Фінляндії, Польщі, Германії, Норвегії та інших країн. Члени команди розвантужють, сортують і розподіляють вантажі, а потім транспортують їх до пунктів призначення.

 

Окрім продуктів харчування, за два місяці на передові позиції привезли велику кількість спорядження - дальноміри, рації, тепловізори, бронежилети, нічники, коліматори, дрони, маскувальні сітки, приціли, магазини, старлінки, а також військовий одяг і взуття.

- Об’єми допомоги зростають. Для транспортування часто потрібні вантажні машини – урали, камази… Ми активно співпрацюємо з фондом «Я – Волноваха» в особі народного депутата Дмитра Лубінця, який надає величезну підтримку нашим захисникам і цивільному населенню. Дієву допомогу відчуваємо від заступника Покровського міського голови Костянтина Мілютіна, керуючої справами виконкому Алевтини Жук, - зазначає представник волонтерського руху.

Максим Лисенко розповідає, що в його команді – перспективні, розумні, цілеспрямовані молоді люди. Фахівці ІТ-технологій, студенти, підприємці, співробітники різних компаній – ці хлопці і дівчата зараз волонтерять, а після війни обов’язково будуть розвивати рідне місто, регіон та країну.

За словами нашого героя, думки й емоції волонтерів змінюються залежно від ситуації. Часто вони залежать від новин із фронту. Звісно, морально важко дізнаватися про бойові втрати, про поранених на передовій. Радіють, коли повідомляють про звільнення, приміром, якогось села без втрат. 

- Україна тримається на простих людях. Тобто влада – це і є люди, наш народ. Ми маємо допомагати нашим бійцям, хто чим може, кожен на своєму фронті, робити все можливе, щоб наближати перемогу, - наголошує Макс. - Якщо людина не вміє воювати, вона може щось зробити для того, щоб бійці, які вміють це робити, відчували підтримку і були забезпечені всім необхідним.