Після відкритого вторгнення російських окупантів волонтерський рух в Україні почав набирати потужних обертів. Патріоти, активні та небайдужі українці згуртувалися, аби допомогти захисникам подолати ворога. Волонтерський фронт Донеччини утримують наші земляки, серед них – покровчанка Вікторія Черногор, яка демонструє нежіночну хоробрість. Вона – єдина дівчина, котра разом із чоловіками-волонтерами та представниками тероборони виїжджає на передові позиції з гуманітарною місією.

Протягом 12 років у рідному Покровську родина Черногор займалась підприємницькою діяльністю, а паралельно - волонтерською допомогою. Про участь у благодійних заходах вони не розголошували, однак відомо, що масштаби добрих справ були значними: допомога дітям з особливими потребами у Покровську, районі та по Донецькій області, підтримка центрів реабілітації для людей з інвалідністю, багатодітних родин, адресна допомога людям, які опинились у складних життєвих обставинах.

Родина Черногор з перших днів війни почала допомагати українській армії та переселенцям. Два сімейні автомобілі вони передали на потреби ЗСУ, а до власних осель заселили біженців із Волновахи та Маріуполя.

Робили також доставку піцци для захисників - коли ще були в наявності інгредієнти, пекли самі, бо більшість персоналу евакуювалася.

- Через два дні після початку війни ми тимчасово виїхали з Покровська, але не так далеко – до Дніпра. Вже через три дні звідти до нашої області відправили перший вантаж – 7 тонн гуманітарної допомоги для Волноваської громади. Водночас організували волонтерів, щоб швидко вивозити людей з палаючих населених пунктів, підвалів. Наша велика команда діяла швидко і скоординовано, - розповідає Вікторія. – Народний депутат Дмитро Лубінець, наші волонтери з Покровська займалися питаннями евакуації мешканців Волноваського району, а хлопці з Запоріжжя вивозили людей із Маріуполя.

Сьогодні Вікторія Черногор – координаторка з питань надання гуманітарної допомоги військовим та цивільному населенню громадської організації «Жіночий рух» у Донецькій області.

Із командою однодумців вона забезпечує тил бійців, котрі стоять на передовій у Соледарі, Лимані, Вугледарі, Великій Новосілці, у напрямку Слов’янська, Краматорська, Бахмута, Авдіївки. До цих та інших міст смілива дівчина, ризикуючи життям, разом із друзями-волонтерами доставляє провізію та необхідне спорядження для військовослужбовців.

- Виїжджаємо без захисної амуніції, а вже на місцях наші військові наполягають, щоб ми одягали бронежилети і каски, - ділиться Віка. – Ось нещодавно побували у танковій дивізії, де проїхались на трофейному танку, відібраному у ворога.

Віка разом із представницями жіночого руху "За майбутнє" здійснює також адресну доставку дитячого харчування, засобів гігієни та підгузок сім’ям з дітьми у прифронтових та окупованих населених пунктах, зокрема у Мангуші, Бердянську, Волновасі.

- Мешканці різних регіонів, які через війну опинились у складних життєвих обставинах, можуть звертатися до нашої громадської організації за адресною допомогою, а ми будемо шукати можливості їм допомогти. Мами з дітьми із Покровська можуть звертатися безпосередньо до мене, - зазначає Вікторія.

На сьогодні волонтерами у гарячі точки відправлено більше 810 тонн допомоги – провізія, амуніція і спорядження для ЗСУ, продукти довготривалого зберігання, засоби гігієни, одяг для цивільних. 20 тонн дитячого харчування відвезли на Донеччину.

Вікторія розповідає, що такі масштаби допомоги були б неможливими без підтримки голови  ГО «Жіночий рух» Ірини Суслової, команди народного депутата Дмитра Лубінця і його благодійної організації «Я – Волноваха», фонду «Тільки разом» Ігоря Палиці, який забезпечує логістику і швидку доставку вантажів по Донецькій області; волонтерського руху «Донбас – Україна» з Покровська та багатьох інших друзів і партнерів. До спільної справи активно долучилися представників Львівської ОДА, а львівські водії – справжні сміливці, бо не бояться прямувати з вантажем впритул до «нульових» - передових військових позицій.

Важлива гуманітарна допомого систематично надходить з-за кордону. Іспанія, США, Польша, Ізраїль одні з перших надали знеболювальне, кровоспинне, засоби дезінфекції та інші дієві препарати, необхідні медикам на передовій.

- Наші візити підіймають дух захисників, вони нас чекають, дуже тепло зустрічають, запрошують пригоститися чаєм із печивом і хоча б хвилину поспілкуватися. На жаль, на все це дуже мало часу, - розповідає Вікторія. -  Маршрути надзвичайно небезпечні, всі це розуміють, тому час і шлях узгоджується із керівним складом.

Робота волонтера – це не лише фото з військовими або гуманітарним вантажем. Це робота на добровільних засадах 24/7, наради вдень і вночі, вирішення низки організаційних питань. Багато чого залишається за кадром, бо того з міркувань безпеки не можна показувати у соцмережах і мессенджерах.

- Український народ сильний, завзятий, з великою силою духу. Кожен з нас має допомагати, хто чим зможе, – чи то розвантажити машини, чи перебрати речі у волонтерському пункті, або ж перерахувати будь-яку суму на рахунок ЗСУ. Наші хлопці стоять на передовій, щоб відстояти кордони, а ми повинні їх підтримувати і вірити у перемогу, – закликає волонтерка.

Всі, хто відчуває силу і бажання  долучитися до волонтерської діяльності, будь-чим допомогти українській армії або переселенцям, можуть звертатися до Вікторії Черногор за телефоном +38-073-81-83-66.