Наш земляк, покровчанин Віталій Суліма – відомий тренер з дзюдо, суддя національної категорії. Його вихованці демонструють блискучі результати на всеукраїнських і міжнародних змаганнях. Віталій - батько трьох дітей, двоє з яких були усиновлені. Через війну йому довелось евакуювати родину за кордон, та попри всі випробування він продовжує свій професійний шлях.

Віталій Суліма закінчив Донецький державний університет здоров'я, фізичного виховання і спорту. Суддівську кар'єру розпочав у 1995 році, а в 2004-му йому присвоєна національна категорія. Він обслуговує міжнародні турніри EJU серед кадетів та юніорів у Польщі, Чехії, Угорщині, Україні, став володарем IJF континентальної категорії «B» - іспит пройшов під час Кубка Європи з дзюдо.

У 2013 році Віталій Суліма став головою суддівської комісії Донецької області, згодом  успішно пройшов випробування на присвоєння IJF інтерконтинентальної категорії на відкритому континентальному кубку у Празі. До вторгнення рф в Україну працював також тренером у ДЮСШ Покровська.

24 лютого 2022 року життя тренера, як і всіх українців, наповнилось сумішшю почуттів: люті на ворога, безсилля та тривоги за дітей і рідних. Домівку залишали з надією колись повернутися, але і такої впевненості не було. Війна враз перекреслила всі плани, життєвий устрій був зруйнований.

- Після оголошення про евакуацію більшість людей покинули місто. Я хотів залишитися ще на якийсь час вдома, але коли твої діти вже бояться будь-якого гучного звука, розумієш, що настав час їхати, - розповідає Віталій Володимирович.

Віталій весь час підтримував телефонний зв’язок із другом Флоріном Даніелем Ласко - головним суддійським директором Міжнародної федерації дзюдо. Він допоміг у прийнятті рішення виїхати і продовжувати свою професійну діяльність за кордоном. Закордонні колеги підтримали спортсмена, гостинно подбали про комфорт і роботу за професією.

- Це був ключовий момент, коли я дійсно зрозумів, що вислів «сім’я дзюдо» - це реальність, а не просто девіз, - говорить тренер.

Віталій разом із родиною впродовж трьох днів перетинав Україну, яку руйнували загарбники. Рівно стільки часу знадобилося, щоб дістатися румунського кордону. Там українців прийняли і поселили, вони відпочили і намагалися відновити звичне життя.

- Для мене майбутнє – це суцільний туман, і я не можу перестати думати про своїх сестер і батьків, які залишилися в Україні. Це теж війна – переживання і тривога про тих, хто залишився, - говорить дзюдоїст.

Покровський тренер з усією відданістю своїй справі продовжує виконувати професійні обов’язки та рухатися вперед. За два місяці перебування за кордоном Віталій вже чотири рази судив турніри IJF та Європейського союзу дзюдо (EJU), турнір Великого шолома у Тбілісі. Наразі це також є способом заявити про своє право на життя і роботу, бути у руслі улюбленого виду спорту, щоб у майбутньому з новими силами і досвідом продовжувати виховувати не одне покоління дзюдоїстів у рідному українському Донбасі.