Напад підступного ворога приніс на українську землю багато горя. Від жорстокої війни страждають не тільки люди, але й тварини, ось тільки пожалітися про це вони не можуть. Піклування про травмованих, покинутих та безхатніх тваринок на свої тендітні плечі вже давно взяла зоозахисниця та волонтер Дар’я Корх. Її реабілітаційний центр для тварин-інвалідів врятував сотні братів наших менших. А з початком війни навантаження стало в рази більше – до справи зоозахисту додалась і гуманітарна місія – підтримка людей, які з різних причин не виїхали і потребують допомоги.

Зараз реабілітаційний центр для тварин, яким опікується Дар’я, переповнений. Тут живуть близько 75 хвостатих мешканців – всі вони за різних обставин отримали важкі травми, і всі були врятовані завдяки турботливій зоозахисниці.

З початку війни волонтерка отримала більше 500 дзвінків від людей, які бажали здати до її центру своїх тварин. Даша зазначає, що кількість місць у притулку обмежена – він розрахований лише на безхатніх хворих, які потребують термінової медичної допомоги. Залишити всіх, кого покинули господарі, фізично просто неможливо. На реабілітацію однієї тварини потрібно близько трьох тижнів або місяць, а за цей час з’являється кілька нових пацієнтів.

- Якщо раніше мешканцями нашого центру були звичайні безпритульні тварини, то з початком війни та евакуації стало більше породистих хворих  – ми їх лікували, потім знаходили прихисток у добрих людей. На жаль, частина домашніх тварин на вулицях загинула. А деякі, на щастя, повернулися до своїх господарів, які приїхали назад, - розповідає Дар’я. – Найскладнішими морально і фізично були березень-квітень, коли всі масово почали виїжджати. Зараз люди, які повертаються додому, з нашою допомогою відшукують своїх тварин та дякують волонтерам, котрі весь цей час рятували їх від голоду. Ми вели журнали з відомостями про знайдених котів і собак, розміщували фото, робили репости у соцмережах. Взагалі проведений величезний об’єм роботи.

Дар’я розповідає, що світ не без добрий людей - у різних районах Покровської громади у неї є підтримка. Небайдужі люди готові доглядати, годувати тваринок, залишених на вулицях напризволяще. Деякі забирали осиротілих тварин собі, іноді – по кілька чотирилапих одразу.

Розуміючи, що для такої кількості покинутих собак і котів наявного в центрі корму не вистачить, Даша одразу почала шукати вихід - стукати у двері благодійних фондів, спонсорів, притулків для тварин. Зоозахисницю з Донбасу почули і підтримали: її організація з початку війни отримала понад 10 тонн різних кормів та медичних препаратів із Західної Україна та з-за кордону. Дівчина взяла на себе всю відповідальність: сама шукала транспорт і кошти для доставки, розвантажувала чисельні пакунки, розподіляла між волонтерами, які рятували тварин на спорожнілих вулицях.

Робота супроводжувалася суворою звітністю з цифрами, сумами, відео. Кормом ділилася із зоозахисникам з Мирнограда, Родинського, Селидового, Українська, Мар’їнки, Цукуриного та інших прифронтових населених пунктів. Окрім цього, ініціювала допомогу зі стерилізацією та лікуванням тварин.  

- Стерилізація безпритульних тварин дуже важлива, і в умовах війни також. Ще у січні міська рада уклала договір із харківською організацією, яка займається стерилізацією тварин. Однак поки що таку роботу у нашому місті вона не проводить, тож чекаємо, коли ситуація зміниться. Якщо вдасться простерилізувати хоча б 100 собак, як зазначено у договорі, це змінить на краще ситуацію з безпритульними  тваринами, - пояснює Дар’я.

Робота дівчини не обмежується реабілітаційним центром. Зараз вона двічі на тиждень розносить безкоштовну піццу, якою забезпечують волонтери з Дніпропетровщини за підтримки міжнародних донатів.

Піццу випікають вночі, а вранці ще гарячою роздають мешканцям громади, у пріоритеті – самотні люди, багатодітні родини, переселенці, громадяни, які перебувають у складних життєвих обставинах. Багатьом самотнім людям похилого віку Даша допомагає із пошуком життєво необхідних ліків.

- Сьогодні ми не просимо у населення допомоги із кормом чи медикаментами для тварин. Але є велике прохання: всі, хто має таку можливість, візьміть у нас собі чотирилапого друга – і ви побачите, скільки тепла, відданості і любові він подарує у відповідь, - говорить Даша. - А ще всі, хто має бажання нас підтримати, можуть прийти до нашого реабілітаційного центру і допомогти з фізичною роботою – нам завжди потрібні робочі руки для облаштуванні території і приміщень для братів наших менших.

Більше інформації – на сторінці Дар’ї Корх у Фейсбуці.