24 лютого 2022 року новини про життєдіяльність міст Донецької області різко змінились на новини війни. Першими удар в поширенні інформації взяли на себе представники ЗМІ тих міст, які знаходяться поблизу лінії фронту. Донести людям правду та попередити про небезпеку було першочерговим завданням для журналістів. Проте витримували такий натиск війни не всі медіа. Деякі евакуювались та покинули журналістську діяльність, проте комусь, як от журналістам громадського медіапростору Бахмут IN.UA, евакуація не стала на заваді. Як Бахмутський сайт працює в умовах евакуації та чи досі стрічка видання майорить наслідками обстрілів, розповіла головна редакторка сайту Ганна Бокова.
Ганна Бокова - головна редакторка Бахмут.IN.UAФото: facebook/Ганна Бокова
Евакуація не вплинула на бажання працювати заради читачів
Бахмут. IN.UA - новинний сайт Донецької області, на якому до повномасштабного вторгнення можна було побачити інформацію переважно про Бахмут. Наразі журналісти пишуть про важливі події з усієї Донеччини та навіть створили окремий ютуб канал, на якому розповідають про мешканців області, які вимушено покинули свої міста, рятуючись від російської агресії. Війна змінила напрямок роботи журналістів, проте не змінила бажання працювати заради аудиторії. Після евакуації з Бахмута громадському медіапростору довелося майже заново набирати команду, на зараз це 10 людей, більшість з них не з Бахмута, розповідає редакторка сайту Ганна Бокова. Читачів журналістам також вдалось зберегти.
“Читають нас з різних куточків України та закордону. У більшості це Київ і Дніпро, куди виїхали бахмутяни, тому з приводу того, чи самі бахмутяни нас перестали читати, важко сказати. Якщо судити по активності мереж, там де саме наша аудиторія і ми знаємо, що вона місцева, то вона не стала меншою. У фейсбуці люди активно коментують. З приводу тем, у нас дуже активно читають матеріали про колаборантів. Більшості людям, які виїхали на територію України, я думаю, важливо розуміти хто підтримує окупантів”.
Люди не хочуть читати про наслідки обстрілів та загиблих
Напевно, люди втомились від війни, бо менше уваги читачі почали приділяти новинам про загиблих внаслідок обстрілів, як то було на початку повномасштабного вторгнення, каже Ганна. Люди бажають чогось більш позитивного.
“Дуже велика увага до матеріалів про відновлення Бахмута, ми декілька разів брали цю тему та робили опитування, в якому понад шість тисяч людей взяли участь. Це для нас досить велика кількість людей, зазвичай було десятки-сотні. Читають все, що стосується теми відновлення, а також спогади та різні матеріали про людей з Бахмута. Звісно, що добре читають інформацію, де є якась надія, про просування ЗСУ”, – пояснює Бокова.
Аби отримати оперативну інформацію з міста, яке постійно під обстрілами російських окупантів, журналісти сайту зв’язувались з місцевими жителями, що залишались у Бахмуті. Проте згодом зв’язок перервався через посилення атак на місто. У людей навіть в пунктах незламності зник інтернет.
“Зараз ми беремо інформацію, яку викладають окупанти. Більше ніякої інформації про місто ми не маємо. Цю інформацію ми можемо тільки спростовувати, оскільки не можемо їй довіряти. Багато з того, що говориться, не відповідає дійсності. Деякі речі, на які ми можемо спиратися – події зафіксовані на відео”, – розповідає редакторка, та додає: “Деяку інформацію ми отримуємо в міській військовій адміністрації телефоном, деяку – за запитом. Ми його чекаємо. Я знаю, що є такі адміністрації, які навіть на запити особливо не відповідають. Хоча б таким чином ми отримуємо інформацію щодо життя бахмутян на підконтрольній українській владі території, надання допомоги. Дуже погана комунікація з керівництвом адміністрації про відновлення Бахмута, на сьогодні вони взагалі не хочуть підіймати цю тему, хоча на наш погляд, потрібно говорити про це вже сьогодні. Ми можемо вже обговорювати, яким буде Бахмут, як відновлюватимемо архітектуру. Коли ми проводили опитування, люди ставили галочку навпроти того, що меморіал пам’яті має бути в Бахмуті обов’язково. Звісно, що ми не будемо обговорювати водопровідні або електромережі, цим будуть займатися спеціалісти, але є питання до яких ми можемо залучити вже сьогодні громади. Я вважаю, це потрібно робити, щоб людей відволікти та спрямувати їх сум за містом в позитивне русло”.
Писати про мир на Донеччині – головна мрія
Інколи допомагає просто поплакати, а коли пішла у відпустку, не витримала і тижня без роботи, ділиться головна редакторка сайту.
“Я постійно аналізую інформацію пропагандистських каналів, це уже сильно виснажує. Тому що це велика кількість бруду, фейків, пропаганди, яка в кожному пості. І вона сильно чіпає не тому, що містить неприємні слова, а тому, що ця інформація, яку вони надають, впливає на людей. Плюс є блокада українських ЗМІ, люди перебуваючи в оточенні окупантів, перебуваючи в страху та цьому інформаційному полі поступово змінюють свою думку. І це мене обурює. Бо я розумію, що чим довше люди перебуватимуть в такому стані, тим гірше нам буде після деокупації цієї території”.
Хода на честь річниці визволення БахмутаФото: facebook/Ганна Бокова
Щастя – писати про мирний час на Донбасі, каже Бокова, та сподівається, що незабаром напише про те, як відбудовують її рідне місто.
“Я дуже любила писати про те як покращується Бахмут, як молодь реалізує в місті якісь ініціативи. Звичайно я за цим дуже сумую. Я б хотіла писати про фестивалі, які проводяться в Бахмуті, я б хотіла відкривати вільні бібліотеки, як ми це робили до війни. Я б хотіла брати коментарі в міськради про те, коли відкриватиметься сміттєперевантажувальна станція, яка мала відкритися перед повномасштабним вторгненням”.
