Голова Молодіжної ради Покровська Олександр Нестеренко розповів редакції сайту Покровськ.City про свій шлях у волонтерстві, роботу Молодіжної ради та вплив війни на мотивацію продовжувати громадську діяльність. Його історія - це приклад самовідданості та незламності українського духу в найскладніші часи.
Ми копали окопи та виробляли “коктейлі Молотова”
Олександр Нестеренко, нинішній голова Молодіжної ради Покровська, почав свою волонтерську діяльність ще задовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як і його батьки, він долучився до допомоги військовим ще з 2014 року. Під час навчання в Покровському педагогічному коледжі Олександр очолював відділ з волонтерської допомоги військовим. Разом з однодумцями вони збирали групи і їздили по шпиталях, даючи концерти для поранених бійців. Ця діяльність стала початком його волонтерського шляху.
Після закінчення коледжу Олександр розпочав свою викладацьку кар'єру в одній зі шкіл Покровська. Та 24 лютого 2022 року життя змінилося назавжди. Дзвінок від мами про початок повномасштабної війни став відправною точкою нового етапу. Разом з друзями Олександр відразу ж вирушив до військкомату, щоб з'ясувати, чим вони можуть бути корисні в обороні міста та стримуванні російської навали.
Олександр НестеренкоФото: з архіву Олександра Нестеренка
Не маючи військової спеціальності, Олександр та його товариші взялися за укріплення фортифікаційних споруд у Покровську. Вони копали окопи та рви, маскували їх, виготовляли "коктейлі Молотова". Кожна хвилина була на рахунку, адже ніхто не знав, скільки часу залишилося до можливого наступу ворога на Покровськ.
"Ми тоді були спільно з Дмитром Лисенком, це зараз боєць 109 бригади, якій ми часто допомагаємо. Він пішов на фронт, і ми зрозуміли, що треба, крім тієї фізичної допомоги, також знаходити шляхи допомоги саме нашим військовим", - ділиться спогадами Олександр.
Олександр Нестеренко з Олександром ЛисенкомФото: з архіву Олександра Нестеренка
Так розпочалася активна волонтерська діяльність зі збору продуктів, питної води та інших необхідних речей для бійців. Олександр та його однодумці скуповували воду в Покровську і відвозили її в шпиталь на "Динас". Поступово коло знайомих волонтерів та військових з різних бригад, які потребували допомоги, розширювалося. Вже понад два роки, щотижня або навіть двічі на тиждень, Олександр разом з головою громадської організації "Ініціативний Покровськ" здійснюють волонтерські поїздки на передову.
Допомога українським військовимФото: з архіву Олександра Нестеренка
"Певно, я пишаюся тими поїздками на фронт, які реально були важливими, коли було розуміння, що хлопці не приїдуть, що вони зараз виконують певні завдання. Ми відвозили прямо на фронт, на позиції хлопцям допомогу, продукти харчування, речі, все інше. І ти розумієш, якщо ти не відвезеш цього, то це буде на твоїй, як то кажуть, совісті, і окрім тебе ніхто цього не відвезе", - розповідає Олександр про свої відчуття під час волонтерських місій.
Або йди воюй, або допомагай наближати перемогу
Та волонтерство - це лише один з напрямків діяльності Молодіжної ради Покровська, яку очолює Олександр Нестеренко. Загалом рада має п'ять векторів роботи: волонтерський, культурний, спортивний, проектний та екологічний. Вони організовують різноманітні заходи, від літературних вечорів та ігор у мафію до спортивних марафонів та екологічних акцій. Проте зараз, в умовах війни, основний фокус зосереджений саме на волонтерстві.
Олександр Нестеренко демонструє військові артефактиФото: з архіву Олександра Нестеренка
"Якщо ти не воюєш, то ти повинен допомагати наближати нашу перемогу. Зараз наша країна повинна зберегтися як в економічному, так і в культурному та інших напрямках. І коли хлопці повернуться, щоб вони відчували, що вони воювали заради чогось. Коли ти хлопцям розповідаєш, яка діяльність відбувається, вони кажуть: "Ми реально бачимо, за що ми зараз воюємо", - наголошує Олександр на важливості тилової роботи.
Війна суттєво вплинула на особисте життя та мотивацію Олександра продовжувати громадську діяльність. Він чітко усвідомлює, що якщо не доставити необхідну допомогу на фронт, то цього більше нікому зробити. За два роки війни у нього з'явилися сотні знайомих бійців, на підтримку яких він може розраховувати, адже свого часу він був поруч з ними в найскладніші моменти.
Олександр НестеренкоФото: з архіву Олександра Нестеренка
"Були ситуації, коли ми виїжджали і о першій, і о другій ночі на фронт, тому що хлопцям були потрібні ті речі, які реально були необхідні на фронті. Я можу розраховувати на цих людей, і вони стали не просто друзями чи знайомими, це стало частиною родини", - зізнається Олександр.
Попри всі виклики та труднощі воєнного часу, Молодіжна рада Покровська не зупиняється на досягнутому. Зараз вони ініціювали екологічну акцію "Чиста природа - майбутнє молоді", в рамках якої прибирають та сортують сміття на певних ділянках міста. Олександр зазначає, що планувати щось наперед в умовах війни дуже складно, адже ситуація може змінюватися блискавично. Тому вони працюють поступово, крок за кроком, не загадуючи надто далеко в майбутнє.
"Є певні подальші ініціативи, але я їх зараз не можу озвучувати. Чесно кажучи, на початку каденції було набагато більше планів, але зараз я не можу говорити навіть наперед на тиждень, тому що все може змінитися дуже швидко", - підсумовує Олександр Нестеренко.
Його історія - це історія незламності духу, самовідданості та віри в нашу спільну перемогу. Олександр Нестеренко та його однодумці своєю щоденною працею наближають той день, коли Україна нарешті зітхне з полегшенням і розпочне відбудову. А поки що вони тримають волонтерський фронт, адже розуміють, що від їхніх зусиль залежать людські життя та наша свобода.
